Роздуми над Божим Словом на суботу ХХ Звичайного тижня, рік ІІ
І привів мене до брами, до тієї, що звернена лицем до сходу. І ось слава Бога Ізрáїля йшла від сходу. Голос його був, немов шум вод великих, і земля засяяла від його слави. Це видіння було таке, яке я бачив, коли він прийшов був, щоб зруйнувати місто, таке, яке я бачив при Кевар–річці; і я впав лицем до землі. Слава Господня ввійшла в храм брамою, що звернена лицем до сходу. І підняв мене дух і ввів мене у внутрішній двір, і ось слава Господня сповнила храм. Я почув когось, хто говорив до мене з храму, й муж стояв коло мене. Він сказав мені: «Сину чоловічий! Це місце Мого престолу й місце для стіп Моїх ніг, де житиму серед синів Ізрáїля повіки. Дім Ізрáїля не буде більше поганити Мого святого Імені, — ні люди, ні їхні царі, — своїми блудодійствами та трупами своїх царів».
Єз 43, 1-7
Ізрáїль був у вигнанні, Єрусалим лежав у руїнах, і слава Господа — Його присутність і захист — відійшла від Храму. Протягом тридцяти років люди були вавилонськими васалами, відділеними від Бога та пригніченими почуттям вини.
Єзекиїл передбачив усе це у видінні, котре мав ще раніше (див. Єз 10, 1–19). Та у своєму видінні він відзначив ще дещо: «І ось слава Бога Ізрáїля йшла від сходу… Слава Господня ввійшла в храм брамою, що звернена лицем до сходу» (Єз 43, 2.4). Отож, як Божа присутність покинула дім Господа, так вона і повернеться. Далі Бог дає дивовижну обітницю: «Це місце Мого престолу, де житиму повіки» (пор. Єз 43, 7).
Це видіння Єзекиїла не обмежується матеріальним престолом у якомусь конкретному храмі, зведеному на визначеній ділянці землі. Навіть коли пророк із надією говорив про повернення ізраїльтян до Єрусалима, він указував на щось значно важливіше: на день, коли саме Боже Царство прийде на землю. І ця обітниця, переборюючи простір і час, сягає сьогоднішньої доби та всіх нас. Завдяки хресній смерті та воскресінню Христа місце перебування Бога зі своїм народом може бути скрізь! Його слава живе в нас (див. 2 Кор 6, 16; 1 Кор 6, 19).
Через кілька десятиліть після цього пророцтва Єзекиїла Бог дійсно повернувся до Храму. Він не покинув свій народ назавжди, і Його серце лишалося поряд із ним. Коли ізраїльтяни покаялись у своїх гріхах і запрагнули повернутися до Господа, Він негайно відповів їм своєю присутністю і благословенням.
Усе це стосується і тебе. Ти — храм Святого Духа. Він ніколи тебе не покине. Навіть якщо ти серйозно згрішив і непокоїшся, що назавжди втратив благодать Божої присутності, не бійся: Господь тільки й чекає на твоє покаяння. Він прагне ввійти у славі у твоє серце. І Його слава — саме Його життя, що лежить в основі твого життя — здатна очистити тебе від опоганення, перелюбу та будьякої іншої скверни. Тільки запроси Бога!
«Господи, ввійди сьогодні в моє життя! Прости мені та очисти від усього, що мене опоганює».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
