Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 17 серпня
Якщо маємо наче на полях Євангелія віднайти прихований — або не всім чи недостатньо зрозумілий — сенс Писання, то треба сказати таке: будь-яка клятва є підкріпленням та підтвердженням слів, якими клянуться. Отже, під клятвою треба розуміти кожне свідчення Біблії, яке ми говоримо на підтвердження й зміцнення слова, яке ми сказали.
Тому храм слави Божої — це все Писання, натхненне Богом (2Тим 3,16), а золото — це закладений у цих Писаннях сенс. Тому, щоб дати доказ усім словам, якими навчаємо, ми повинні наводити сенс Писання, який підтверджує значення слів, які ми вимовили. Адже як усе золото поза храмом не є освяченим, так і всякий сенс поза божественними Писаннями не є святим (хоч як би це когось дивувало). Тому що в ньому не міститься сенс Писання, яке завжди освячує лише ті смисли, що містяться в ньому, дослівно як храм освячує золото всередині себе. Тому ми не повинні для підтвердження нашого вчення клястися нашими власними поняттями або приймати їх у якості свідоцтва (хоч кожний з нас і вважає ці поняття правдивими). Хіба лише в тому разі, якщо буде доведено, що ці поняття святі, бо містяться в божественних Писаннях, наче в Божому храмі. Отже, безумні й сліпі ті, хто не знають, що храм (тобто читання Писання) містить у собі великий і побожний сенс, на взірець того, як храмове золото є священним.
І ще, поглянь, чи ми не повинні розуміти за аналогією з храмом і відданого у храм золота також жертовник і дар, покладений на жертовник. Отже, жертовник, який освячує принесене, — це людське серце, головний орган людини. А принесення і дари, які кладуться на жертовник, — це все те, що вкладається до серця. Наприклад, ти вирішив помолитися — і поклав жертву молитви на своє серце, наче на жертовник, щоби принести молитву Богу. Ти задумав заспівати псалми — і поклав жертву псалмоспівів на своє серце, наче на жертовник, щоби принести Богу жертву псалмоспівів. Ти захотів проявити милосердя — і поклав жертву милостині на своє серце, наче на жертовник, щоби принести Богу жертву милосердя. Та задумав постити — і поклав жертву посту на своє серце, наче на жертовник. Отже, побожною і святою робить всяку жертву серце тої людини, яка приносить жертву Богу. Тому жертва не може бути більше гідною слави, ніж серце людини, що приносить цю жертву.
Оріген
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
Ми змінили банківські реквізити:
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
