Попри те, що Авраам був у поважному віці (на момент виходу з Харану мав 75 років), він продовжував вірити, що Бог виконає свою обітницю щодо нього. Авраам вірив Богу, незважаючи на життєві труднощі.
Перша книга Святого Письма, Буття, відкриває нам сторінку з життєпису патріарха Авраама.
З 11 розділу довідуємося, що спочатку ім’я звучало як Аврам, що означало «великий батько». Але пізніше стає ясно, що Аврам і його дружина Сара не могли мати дітей.
Для єврейського народу шлюб становив дуже важливий фактор суспільного життя. Плідність була надзвичайно важливою ознакою добробуту сім’ї. Діти вважалися особливим благословенням Всевишнього, а безпліддя — покаранням, дуже великим сумом для чоловіка й жінки, іншими словами — це був знак немилості Божої. Бездітні сім’ї зазнавали труднощів, нерозумінь, насмішок, їх не сприймало ізраїльське суспільство. Можна собі уявити, як Аврам і його жінка Сара переживали ті нелегкі роки у своєму подружньому житті.
Пізніше від Бога Аврам отримав нове ім’я — Авраам, що означало «батько багатьох». Це нове ім’я підкреслювало обітницю, яку читаємо в 15 розділі книги Буття: І вивів Він його надвір і мовив: «Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити! І сказав до нього: таке буде твоє потомство» (це було ще у той час, коли Авраам ще не мав дітей). Великий батько стає батьком багатьох народів!
Коли Бог дивиться на нас, Він бачить нас не тільки такими, які ми є. Він бачить нас такими, якими ми станемо. Бог знає наш потенціал. Знає нас ізсередини, від початку нашого створіння. Бог дивиться не так, як людина. Ми бачимо Аврама. Бог бачить Авраама. Ми бачимо невдачу. Бог бачить можливості людини. Ми бачимо фарби і полотно. Бог бачить закінчену картину.
У Новому Завіті часто згадується постать Авраама. Послання Апостола Павла до римлян підкреслює, якою міцною була віра Авраама. Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство». Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло — було ж йому яких сто років — і на завмерле лоно Сари (Рим 4, 18-19).
Здобутки найсучаснішої медицини ХХІ ст. не завжди можуть вилікувати безпліддя. У ті часи, коли жили Авраам і Сара, досягнення медицини ще не були доступні повною мірою. Щоб завагітніти у віці близько ста років, потрібно було чудо. Незважаючи на такі складні обставини, Авраам не втрачає віри і воздає Богу славу. Авраам був певний, що для Бога немає нічого неможливого.
Авраам подає приклад віри, коли здається, що вже все втрачено. Справжня віра будується там, де постають труднощі, коли здається, що все втрачає сенс. Тоді людина відчуває свою залежність від Бога і шукає Божої підтримки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
