Христос запитує кожного: хто Я для тебе?

Всі ми покликані дати відповідь на запитання про те, ким Христос є для кожного з нас особисто, нагадав Святіший Отець під час недільної зустрічі з вірними.

Важливо, щоб діла милосердя не відволікали нас від контакту з Господом Ісусом, бо християнська милосердна любов — це не проста філантропія. На це звернув увагу Папа Франциск у неділю, 23 серпня 2020р. Він запросив вірних, які зібралися на площі св.Петра, роздумати над євангельською розповіддю про те, як Ісус запитував своїх учнів, за кого вони Його мають, пише Vatican News.

Виховання у вірі

Як зауважив Святіший Отець, у цій розповіді ми є свідками визнання віри святого Петра, який визнає Ісуса Месією та Божим Сином. До цього сповідання віри його привів сам Ісус, який хотів спонукати учнів до «рішучого кроку в стосунках із Ним» — адже увесь шлях, який Він пройшов із ними, є «шляхом виховання у вірі».

Насамперед, Господь запитав учнів: «Що кажуть люди про те, ким є Син Людський?» «Говорити про інших не дуже важко, бо це нам подобається, також і обмовляти інших… Але в цьому випадку вже вимагається перспективи віри, а не пліток», — сказав Папа. Учні «немовби змагаються», перераховуючи різні думки, чимало з яких вони поділяли: загалом, Ісуса з Назарета вважали пророком.

Вирішальний крок

Тож лунає наступне запитання Христа, яке доторкається до живого: «А ви що скажете, хто Я?» Тепер «кожен з присутніх покликаний активно залучитися, виявивши причину, задля якої іде за Ісусом». Симон із поривом заявив: «Ти — Христос, Син Бога живого». Ця відповідь «не походить із його імпульсу», але є «плодом особливої благодаті Отця небесного».

Водночас, як зазначив Єпископ Рима, Господь визнає готовність Симона відповісти на спонуки благодаті, а тому урочисто заявляє: «Ти — Петро, і на цій скелі збудую Мою Церкву, й сили пекельні її не подолають». Цими словами Ісус дає зрозуміти Симонові «значення нового імені», яке Він йому дав: «petros» означає камінь, бо віра, яку він щойно виявив, є «непохитним каменем, на якому Божий Син хоче збудувати свою Церкву».

Віра — це життя

Сьогодні Христове запитання «А ви що скажете, хто Я?» звернене до кожного з нас. І необхідно дати «не теоретичну відповідь», а таку, що «залучає віру, тобто, життя, бо віра — це життя». Й подібно до перших учнів, ця відповідь також і від нас вимагає «внутрішнього слухання Отчого голосу та співзвучності з тим, що Церква, зібрана навколо Петра, не перестає звіщати». «Йдеться про те, щоби зрозуміти, хто Христос є для нас: чи є Він центром нашого життя й метою кожного зусилля в Церкві та суспільстві», — сказав Папа.

Дивитись очима Ісуса

У цьому контексті Глава Католицької Церкви зазначив, що відкритість душпастирства на різні форми бідності й на критичні ситуації є «незамінною та гідною похвали». Бо милосердна любов «завжди є провідною дорогою вдосконалення віри». Однак важливо, щоб «діла солідарності не відволікали нас від контакту з Господом Ісусом».

«Християнська любов — це не просто філантропія; вона, з одного боку, означає дивитися очима Ісуса на іншого, а з іншого — бачити Ісуса в обличчі убогого», — пояснив Папа. На завершення роздумів Франциск побажав:

«Нехай же Пресвята Марія, блаженна через те, що увірувала, буде для нас провідницею та прикладом на дорозі віри в Христа. Нехай допоможе нам усвідомити, що уповання на Нього надає повноту сенсу нашій милосердній любові та всьому нашому життю».