19 вересня 2020р. повторилося чудо св. Януарія: кров мученика, яка у спеціальній ампулі зберігається в соборі Неаполя, знову стала рідкою. Цього разу через коронавірус храм був майже порожній.
Рівно о 10:02 кардинал Крещенціо Сепе показав зібраним ампулку з рідкою кров’ю. «З радістю повідомляю вам, що вкотре кров святого Януарія розрідла», — засвідчив перед присутніми ієрарх. У порожній, як ніколи, через санітарні обмеження, катедрі кардинал просив святого покровителя про захист під час пандемії. В проповіді він закликав вірних до солідарності й великодушності, завдяки яким спільнота Церкви зможе впоратися з наслідками пандемії. Кардинал зазначив, що інший вірус підкорив світ: вірус насильства, що його ієрарх назвав «зброєю проти спільного блага». Він вказав на молодь — «носіїв надії» — як на ліки проти цієї ситуації. «Ми маємо зосередитися на них, щоби приготувати в лабораторії буденного життя цю рятівну вакцину, яка зможе протидіяти злу, старому і новому, будуючи суспільство спільного блага», — сказав ієрарх.
Зазвичай протягом року субстанція в ампулах, щодо якої Церква вірить, що це кров святого мученика, залишається твердою, в кількох грудках. Ще століття тому помітили, що субстанція змінює свій стан у день спомину св. Януарія, 19 вересня. Але оскільки це відбувається не завжди, вірні вважають це надприродне явище своєрідним посланням від св. Януарія: якщо чудо відбудеться, то з містом нічого поганого не станеться; якщо ж ні — можна очікувати якоїсь біди. Проте священники завжди застерігали від такого тлумачення цього явища. Зокрема тому, що не завжди трапляється такий збіг. Буває, що чудо не відбувається, а Неаполю нічого загрожує. Останнього разу кров святого не перетворилася на рідину в грудні 2016 року.
Януарій був єпископом стародавнього Бенвенуто, ровесником таких святих, як Козьма і Даміан, Сусанна, Хризогон чи Маргарита. Як і вони, він став жертвою переслідувань християн за часів імператора Діоклетіана — в одних із найкривавіших періодів в історії Церкви. Януарій, як і вони, не погодився публічно скласти жертву ідолам і був засуджений на смерть: його мали кинути до диких звірів. Але, завдяки заступництву високопоставлених братів у вірі, кару замінили на стинання голови. Тих, хто заступився за свого єпископа, теж убили.
Єпископа Януарія і його товаришів стратили 19 вересня 305р. За переданням, одна з богобоязливих жінок зібрала кров, що бризкала з відтятої голови єпископа, у флакон і поклала одну з найважливіших реліквій біля кістки святого.
Доля цього флакону від моменту зібрання крові до того часу, коли було документально зафіксовано його перебування у соборі Неаполя 1389р., точно невідома. Таким чином, це понад 1000 років незадокументованої історії. Але можна припустити, що оскільки про чудо святого написано з такою пошаною, то населення Неаполя могло спостерігати це явище також і раніше.
фінансово.
Щиро дякуємо!
