Пандемія наочно показала глибоку крихкість нашої людяності. Заодно ми побачили, що не бракує солідарних і шляхетних жестів.
Вони допомагають нам вірити, що в нинішній тяжкій ситуації Бог нас не покидає, — сказав настоятель Спільноти Тезе брат Алоїс під час 43-ї Європейської зустрічі молоді, яка цьогоріч відбувається онлайн.
Ось текст роздумів брата Алоїса:
«Рік тому нас сердечно приймали у Вроцлаві, в Польщі, тоді ми визначили собі місце 43-ї Європейської зустрічі в Турині, в Італії. Але через пандемію Covid-19 швидко виявилося, що зустріч доведеться відкласти на наступний рік.
Засоби комунікації, однак, дозволяють нам переживати цими днями нашу зустріч онлайн. У понад 150 місцях світу, завдяки зовсім маленьким або більшим ініціативам, зустрічаються групи: у Болівії, Камбоджі, Чаді, в Литві, а також в інших країнах. Так ми перебуваємо в єдності з багатьма людьми у світі, вони нас зараз слухають і бачать — вітаю вас дуже сердечно.
З нагоди цієї онлайн-зустрічі я оприлюднив перед Новим роком текст, який ви безсумнівно можете прочитати цими днями. Він називається “Надіятися вчасно і невчасно — запрошення до роздумів на 2021 рік”.
На початку тексту я згадую величезну невпевненість багатьох, зокрема вашого, молодого покоління, перед лицем майбутнього, яке виглядає таким нестабільним, а часом і дуже похмурим.
Пандемія розкрила доглибинну слабкість нашої людяності. Багатьох людей зачепила хвороба, смерть близьких, а також самотність. А багатьом іншим — можливо, також і комусь із вас — тяжко було знести обмеження в пересуванні.
Водночас ми побачили, що є дуже багато солідарних і шляхетних жестів. Ми напевно могли би стати уважнішими: навіть коли переживаємо складні випробування, інколи можна розпізнати підстави для надії, яка є силою в самому центрі слабкості.
Є багато свідчень солідарності. Вони допомагають нам вірити, що в нинішні скрутні часи Бог нас не полишає. Від усього серця зичу, щоби наша зустріч молоді зміцнила в нас це уповання. В Ісусі слово Бога стало плоттю, поділяло наше життя. Бог знає наші страждання.
Євангельська надія — це не наївна довіра, вона заохочує до зміни поглядів, до того, щоби в нас відродилася довіра, яку нам дає Христос. Він поділяв наше людське існування, аж до найбільшого страждання на хресті, й так відкрив нам дорогу життя.
Своїм воскресінням Христос відкриває перед нами новий горизонт, поза санітарними катастрофами і загрозами довкіллю, які великим тягарем пригнічують людство. Чи будемо ми спроможні розпізнати цей новий горизонт?
Цими днями ми молимося одні за одних. На порозі нового року знайдемо в нашій молитві особливе місце для тих, хто страждає на COVID та інші хвороби, для тих, хто живе у непевності й самотності, для стражденних дітей. Молімося за всіх жертв насильства або війни, за вигнанців та біженців.
Своєю енциклікою „Fratelli tutti” Папа Франциск незвичайним чином нас підбадьорює. І якби я мав сказати якісь побажання з нагоди цієї зустрічі, в якій ми зараз беремо участь, то вони би звучали так: нехай цей досвід єдності й відкритості посеред тяжких випробувань нинішнього часу допоможе нам зрозуміти, що ми — одна людська родина і одні одних навзаєм потребуємо».