Святіший Отець указав, насамперед британцям, на сильну заступницю в боротьбі з пандемією. Елізабет Праут — із тих Слуг Божих, чию героїчність чеснот нещодавно визнав Папа Франциск.
Вона заснувала мережу шкіл і притулків та випередила свій час, навчаючи жінок заробляти на життя, що викликало критику її дій як пропаганди «підривних ідей». Її беатифікаційний процес добігає кінця, пише Vatican News.
Слуга Божа Елізабет Праут
Вона несла своє служіння під час епідемій, що спалахували на тлі крайньої нужди нетрів промислового Манчестера. Ці квартали описують як найжахливіше місце для життя в Англії ХІХ ст. Зібравши навколо себе жінок, які хотіли присвятити життя служінню найбіднішим, Елізабет заснувала згромадження Сестер Страстей Господа нашого Ісуса Христа (пасіоністок).
Елізабет Праут походила з англіканської сім’ї. У віці неповних 20 років під впливом блаженного Домініка Барбері вона перейшла в католицизм. Італійський місіонер значно сприяв поширенню католицизму в Англії. Він, зокрема, вплинув на процес навернення св.Джона Генрі Ньюмена.
Служіння в нетрях Манчестера
У 28 років Елізабет вступила до згромадження Сестер Дитятка Ісуса в Нортгемптені. Пізніше поселилася в Манчестері, на Стокс Стріт, неподалік масового поховання 40тисяч бідняків, мешканців горезвісних нетрів Анджел Медоу, де вона працювала.
Черниця опікувалася ірландськими іммігрантами: робітниками, жінками та дітьми. У ті часи Манчестер був першим промисловим містом світу і «пеклом на землі», як називав умови життя у робітничих нетрях Фрідріх Енгельс, дослідник бідності та співавтор згубної теорії комунізму.
Далека від утопічних ідей, Елізабет Праут докладала щоденних зусиль для навчання потребуючих, знайдення їм притулку, годування їх та опіки над ними. І не лише в Манчестері. В інших бідних районах північно-західної Англії вона створила мережу шкіл та притулків і випередила свій час, навчаючи жінок заробляти на життя, що викликало критику її дій як пропаганду «підривних ідей».
Засновниця пасіоністок
Елізабет Праут заснувала чернече згромадження, сестри якого зобов’язувалися заробляти на своє утримання і навчати жінок, як це робити. Папа Лев ХІІІ в 1863р. затвердив заснування й діяльність згромадження.
Елізабет Праут стала його генеральною настоятелькою, взявши ім’я Марії Джозефіни від Ісуса (Mary Joseph of Jesus). Згромадження, яке називалося Інститутом Святого Сімейства, сьогодні відоме під назвою сестер-пасіоністок. Черниці продовжують опікуватися бідними, проводячи навчання та реколекції в усьому світі.
11 січня 1864р. Елізабет Праут померла від туберкульозу не доживши 43 років. Її тіло разом з іншими пасіоністами — бл.Домініком Барбері та о.Ігнатієм Спенсером — спочиває в санктуарії храму св.Анни Саттон у Сент-Геленс, Ланкашир.
фінансово.
Щиро дякуємо!
