Роздуми

Яке ваше серце — чутливе чи ні? 6 запитань для перевірки

24 Березня 2021, 17:45 1576

Станемо у правді перед самими собою, щоб оцінити, що перешкоджає нашій любові.

У християнському житті однією з найважливіших царин, до якої ми повинні з увагою приглядатися, є наша любов до Бога і прагнення Його. Відійти від Бога означає шукати розради поза Богом, а це призводить до того, що наші серця тверднуть. Якщо ми не можемо любити Того, Хто найбільше заслуговує на любов — ми щоразу більше втрачаємо вміння любити загалом. Бог, джерело всілякої любові, вливає любов у наші серця і робить нас здатними відповідати на любов.

 

Уникайте затверділості серця

Коли серце в людині зупиняється — кров перестає циркулювати в тілі. Але ж то саме кровообіг забезпечує нам життя, поставляє кисень та живильні речовини. Якщо серцевий м’яз втрачає свою еластичність, якщо він починає тверднути, — організм починає підводити. Без серця тіло фізично не може вижити.

Також і в духовній сфері ми повинні за всіляку ціну уникати затверділості серця. Також ми повинні тренувати серце у здатності ділитися життям і любов’ю з іншими.

Говорячи про любов і духовне життя, ми, однак, повинні бути уважними, щоб не зупинитися виключно на емоційному рівні. Любов до Господа Ісуса проявляється через християнське життя. Це щось глибше, ніж тільки чуттєва або сентиментальна прив’язаність.

 

«Тест» на затверділість серця

 

1.Чи я шукаю Господа?

Недільна Свята Меса, регулярна сповідь і щоденна молитва — це фундамент духовного життя. Бог залишається для нас далеким, якщо через ці основоположні засоби ми самі не шукаємо Його благодатей.

Бога ми особливим чином зустрічаємо в Євхаристії. А якщо зараз (ну раптом) не можемо приймати Його до серця у частому Причасті, то принаймні можемо целебрувати (тобто урочисто, піднесено служити) Його слово у себе вдома. І навіть якщо не знайдемо часу на належне читання Святого Письма — можемо брати участь у трансльованих Святих Месах, а також — у цей великопісний час — у трансльованих реколекціях.

Сповідь нас оновлює, змиває наші гріхи. А ранкова й вечірня молитва, навіть якщо обмежується тільки до «Отче наш» і подяки Богові за Його добро, наповнює серце благодаттю.

 

2.Чи я не згіркнув?

Тут ідеться про нездатність прощати. Прощення вимагає зусиль, за які можна взятися тільки й виключно черпаючи силу в Господа Ісуса. Бог дає нам силу і здатність прощати. Але й ми самі можемо почати старання, щоби лікувати задавнені рани, просячи Бога про допомогу в уділенні прощення. Вже саме по собі таке прохання — схилити наше серце до пробачення — відкриває нас на Боже милосердя.

 

3.Чи я пихатий?

Чи я вірю, що мої власні плани — це найкращий спосіб життя? Якщо не будемо невпинно шукати Господа — проґавимо Його дію в подіях поточного дня. Бог не є неприсутнім у нашій праці, сім’ях чи друзях. Він повсюди там і запрошує нас до любові. Часто, однак, ми не зауважуємо Його, оскільки невдоволені Його планами. Ми воліємо прагнути своїх власних цілей та мріянь, аніж шукати доріг, якими Він хоче, щоб ми йшли.

 

4.Чи я байдужий?

Лінощі це дещо застаріле слово. Сьогодні ми радше схильні використати термін «байдужість». Це щось більше за лінощі. Байдужість — це такий вид проблеми, який нам заважає любити. Байдужість це холод, який заморожує серце, блокуючи здатність ділитися життям і любов’ю з іншими. Кажуть, що противагою любові є не так ненависть, як саме байдужість. Кожен повинен відповісти собі на запитання, чи є в його житті щось, де панує байдужість, бо любов видається надміру вимогливою?

 

5.Чи я поверховий?

Що для мене важливіше: вигляд мого життя, творений в Інстаграмі, чи моє справжнє життя? Чи я не забагато думаю про володіння і комфорт? Якщо зовнішній вигляд і розкіш заволоділи нашим серцем, вони стануть вирішальними у впливі на наш спосіб життя.

 

6.Про що я розмовляю з іншими?

Якщо наше серце поглинули політика, плітки, новини про зірок або кар’єрні підвищення, то в ньому не буде місця на важливі речі. Часто пріоритети серця проявляються в тому, про що ми розмовляємо. Чи ми говоримо про наше життя вірою? Чи нам цікаві життя інших людей та слова, які вони промовляють? Чи ми вкладаємося у змістовні стосунки?

 

Сьогодні й завжди, в піст і після Великодня — виховуймо в собі серце, яке відчуває страх Божий. Цей страх не є ні боягузтвом, ані рабством. Серце, яке боїться Бога, — це серце, центром якого є Він сам. Позбудьмося того, що може нам загрожувати затверділістю серця. Любімо, і то любімо по-справжньому!

За матеріалами: о.Патрик Бріскоу ОР, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: