Вона старанно дбала про головне: стосунки, молитву і про себе.
Нормальне і звичайне
«Я не думав, що живу поруч зі святою. Моя дружина ніколи не давала мені відчути, що робить те чи інше, щоб дістатися раю. Вона любила життя. Була нормальною люблячою дружиною і матір’ю. Просто собою», — ці слова П’єтро Молла, чоловіка Джанни Беретта-Молла, є найкращим представленням святої. Святість цієї жінки — дружини, матері, лікарки — полягає в насправді нормальному, звичайному житті.
Коли через вісім років після смерті Джанни до їхньої рідної парафії на урочистість Миропомазання прибув єпископ, він покликав пана Молла, щоб поговорити. Потім попросив дозволу розпочати процес беатифікації його дружини. Що тоді відповів П’єтро Молла? «Я не впевнений, що жив зі святою».
Чоловік Джанни Беретта-Молла по довгих роках зізнався, що ще задовго до тієї розмови з єпископом просив священників (зокрема, о.Олінто Мареллі) не поширювати думку про святість жінки. Він боявся за своїх маленьких дітей, не хотів, щоб їхньою сім’ю зацікавилася преса, — але зрештою погодився. Хоча зазначив, що вона пожертвувала своє життя Богу, проте воно було простим.
Чи є те, що Джанна постійно практикувала в сімейному житті і що ми могли би від неї перейняти? Так — вона старанно дбала про стосунки, молитву і про себе.
Листи
Джанна написало багато листів до свого нареченого, а пізніше чоловіка, коли він бував у досить частих закордонних подорожах або сама вона була у відпустці. Іноді це були короткі листівки з привітаннями, додатковий сюрприз у вигляді фотографії. У своїх листах Джанна писала про прості речі: про те, що переживала зараз, що її турбує, за чим вона особливо сумує.
Однак це були не єдині листи, які вона писала. Попри те, що Джанна працювала лікаркою в кількох місцях, у вільні хвилини вона старалася листуватися також зі своїми братами і сестрами, розсіяними по всій Італії та світу.
Вона хотіла об’єднати сім’ю після смерті батьків і побачила рішення в описі простих речей: що у неї чути, турботу про інших, запитувала про розв’язання справ, у яких не могла взяти участі особисто, а хотіла бути підтримкою тощо.
Тридення перед шлюбом
Джанна і П’єтро побралися незабаром після їхньої зустрічі й заручин. Джанна не приховувала свого щастя. У листах підкреслювала, що навіть коли вона далеко від свого коханого, то єднається з ним під час Святої Меси духовно. Вона використала цей момент для духовного приготування до шлюбу, який відбувся 24 вересня, і запропонувала П’єтро дошлюбне тридення:
«Ще лише двадцять днів, і я — Джанна Молла! Що б ти сказав, якби ми для духовного приготування і прийняття цього Таїнства влаштувати щось на зразок Тридення? 21, 22, 23 вересня — Свята Меса і причастя. Ти — в Понте Нуово, я — в санктуарії Успіння Богородиці. Мадонна з’єднає наші молитви і бажання».
Може, варто брати з цього приклад і переживати таке Тридення й перед іншими сімейними подіями?
Турбота про себе і про відпочинок
Джанна дбала про інших, але знала, що насамперед має подбати про себе. По психічний відпочинок і поради, що робити в конкретних ситуаціях, вона ходила до храму, щоби побути кілька хвилин на медитації, у тиші. Також дбала про свій вигляд: шукала добре пошите вбрання, зналася на модних трендах і охоче носила модний одяг. Ще Джанні подобалося мати манікюр на різні випадки життя. Уже ставши мамою — їздила на лижах, бо любила кататися. Так вона підтримувала радість і оптимізм, що сяяли на її обличчі — як згадував П’єтро Молла.
Переклад CREDO за матеріалами: Марлена Бессман-Палівода, Aleteia