Молитва — могутня сила Церкви

Церкві, вчительці молитви, були присвячені чергові роздуми Папи Франциска з циклу повчань про молитву.

У травні минулого року Папа Франциск розпочав цикл повчань, присвячений християнській молитві. Сьогодні, 14 квітня 202 р., під час загальної аудієнції, він виголосив вже 29-ту катехизу з цього циклу, звернувши цього разу увагу на те, що Церква є «великою школою молитви», повідомляє Vatican News.

Завдяки численним свідкам

Як зазначив на початку Святіший Отець, чимало з нас навчилися перших слів молитви, перебуваючи на колінах батьків чи дідуся або бабусі. Можливо, зберігаємо в пам’яті спогад про маму чи тата, які вчили нас молитися перед сном. Ці хвилини зосередження є також моментами, коли батьки можуть почути від дітей певні внутрішні звіряння та дати їм пораду, натхнену Євангелієм. Далі на шляху зростання відбуваються зустрічі з іншими свідками та вчителями молитви, «про які варто пам’ятати».

Молитва — подих віри

«Життя парафії та кожної християнської спільноти позначене періодами літургії та спільної молитви», — підкреслив Папа. Тоді ми відкриваємо, що цей дар, «отриманий в дитинстві у простоті», є «величезною та багатющою спадщиною», а досвід молитви заслуговує на те, щоб його «дедалі більше поглиблювати».

«Риза віри не є твердою, вона розвивається разом із нами, вона не є закам’янілою, але зростає, також і через моменти криз та воскресінь. Більше того, вона не може зростати без моментів кризи, бо криза сприяє зростанню. Щоби зростати, необхідно пережити кризу. А подихом віри є молитва: настільки зростаємо у вірі, наскільки вчимося молитися. Після певних життєвих етапів ми помічаємо, що без віри ми б не зуміли здолати їх і що нашою силою була молитва. Не лише особиста молитва, але також молитва братів і сестер, молитва спільноти, яка супроводила нас і підтримувала», — сказав Святіший Отець.

Особливе покликання

Саме тому, за словами Наступника святого Петра, у Церкві постійно розквітають молитовні спільноти та групи. Деякі християни навіть відчувають покликання «зробити молитву основним заняттям». У Церкві діють закриті монастирі, де живуть люди, посвячені Богові, які «часто стають осередками духовного випромінювання».

«Вони є життєдайними клітинами не лише для церковного тіла, але й для всього суспільства, — мовив Папа. — Згадаймо, наприклад, про роль, яку відіграло монашество в народженні та зростанні європейської цивілізації, а також в інших культурах. Молитися та трудитися в спільноті допомагає світові прямувати вперед».

Невичерпна криниця

Святіший Отець підкреслив, що у Церкві «все народжується з молитви і все зростає завдяки молитві». Тож коли ворог, тобто лукавий, хоче здолати Церкву, то старається, насамперед, «висушити її джерела», ставлячи перепони для молитви. І коли хтось пробує здійснювати якісь реформи, вносити зміни, але при цьому відсутня молитва, —  то такі зміни не є церковними, а ідеями певних груп. Бо молитва «відчиняє двері для Святого Духа». Коли молитва згасає, то «протягом якогось часу» здається, ніби можна прямувати далі, як і дотепер; однак уже скоро «Церква помічає, що стає немовби порожньою оболонкою», що загубила джерело енергії та любові…

«Життя святих не легше від життя інших людей; навпаки, також і вони мають свої проблеми, що їх повинні долати, а крім того, часто є об’єктом спротиву. Але їхньою силою є молитва, яку вони завжди черпають із невичерпної “криниці” матері Церкви», — сказав Папа. Святі, які в очах світу часто виглядають малозначущими, «насправді є тими, які його підтримують».

Головне завдання Церкви

Підсумовуючи, Наступник святого Петра поставив запитання Ісуса, записане в Євангелії від Луки, яке «завжди спонукає замислитися»: «Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?» А чи знайде «групу підприємців у царині віри»? Згадане запитання поміщене наприкінці притчі про неустанну молитву, з чого можемо зробити висновок, що «світильник віри доти палатиме на землі, доки матиме олію молитви».

«Таким є основне завдання Церкви: молитися та навчати молитися. Передавати з покоління в покоління світильник віри з олією молитви», — мовив Папа, підкресливши, що без світла цього світильника не зможемо розгледіти дорогу євангелізації, обличчя ближніх, до яких потрібно наблизитися, щоби послужити, не зможемо освітити зустрічі спільнот. «Без віри все валиться, а без молитви віра гасне. Віра і молитва, немає іншої дороги. Ось чому Церква, що є домом і школою сопричастя, є домом і школою віри та молитви», — додав він.