Роздуми над Божим Словом на четвер ІІІ Великоднього тижня
Благословіть, народи, нашого Бога, вчиніть гучним Його хвали голос. Тому, хто зберіг при житті нашу душу і ногам нашим не дає похитнутись. Прийдіть, послухайте всі, які боїтеся Бога: я розповім, як багато зробив Він для душі моєї. Я закликав до Нього своїми устами, своїм язиком Його звеличив. Благословенний Бог, який не відкинув ні моєї молитви, ні свого милосердя від мене.
Пс 66 (65), 8-9. 16-17. 20
Коли ти востаннє звертався до Бога з радістю? На весіллі чи в день народження? Дякував за одужання від хвороби чи довгоочікуване возз’єднання з коханою людиною? Це ідеальні приводи для радісного звернення до Бога. Але псалмоспівець не обмежує себе якоюсь конкретною нагодою для вдячності. Він закликає нас завжди молитися з радістю, бо Бог «зберіг при житті нашу душу» і «не відкинув ні моєї молитви, ні свого милосердя від мене» (пор. Пс 66 (65), 9. 20).
Сьогоднішнє Перше читання є прикладом дивовижної події, що викликає радість. Бог відправив Филипа в пустелю. Апостол не знав дороги, а місцевість була кам’яниста і безплідна. Що ж могло там статися? Ще одне євангельське чудо! Филип зустрів чоловіка, який потребував його допомоги, щоби зрозуміти Боже слово і зробити рішучий крок віри — прийняти хрещення. І все це — абсолютно неочікувано! Ми лише можемо уявити, з якою радістю ефіопський царедворець повертався до своєї країни. Слово Боже свідчить, що він «їхав своєю дорогою і радів» (Діян 8, 39).
Належить зауважити, що істинна радість — не просто швидкоплинне почуття, а плід Божого життя в нас (див. Гал 5, 22). А це, своєю чергою, означає, що можна перебувати в постійній радості. Такий стан душі не покине нас навіть за несприятливих обставин. Чому? Бо така радість залежить не від зовнішніх подій, а від взаємин із Богом! Коли Його життя в нас зростає і дозріває — наша радість поглиблюється.
Тож зростай у радості! Почни молитися сьогоднішнім псалмом: «Благословіть, народи, нашого Бога, вчиніть гучним Його хвали голос» (Пс 66 (65), 8). Відкрий своє серце Господу. Частіше звертай свої думки до Нього. Прославляй Його в молитві та святкуй, єднаючись із Ним у Євхаристії. Дякуй Йому за всі Його дари: за цей день, за зцілення, прощення й розраду, за мирне небо над твоєю головою, за хліб насущний, роботу, родину і друзів. «Возвісти всехвальну Його славу», ділячись із ближніми тим, що Бог зробив для тебе, навіть незначними благодатями, якими Він обдаровує щодня. Взивай до Бога, безустанно прославляючи Його, і пізнаєш істинну неминущу радість.
«Благословенний Ти, Отче, в Тобі я живу! Допоможи мені сьогодні та за будь-яких обставин взивати до Тебе з радістю».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.