Людяною відповіддю на страждання і вмирання є паліативна опіка та підтримка, а не асистоване самогубство, що є «навмисним убивством людини». Про це нагадують канадські ієрархи перед обличчям законодавчої ініціативи розширити доступ до евтаназії.
«Наша позиція залишається однозначною: евтаназія та асистоване самогубство є навмисним убивством людського життя, що порушує Божі заповіді; ці вчинки підточують нашу спільну гідність, стаючи на заваді сприйняттю, прийманню та супроводові тих, які страждають і вмирають. Крім того, вони підважують фундаментальний обов’язок, який лежить на нас, піклуватися про найслабших і уразливих членів суспільства». Про це йдеться у заяві Єпископської Конференції Канади з приводу нещодавнього затвердження законопроєкту, що розширює можливість отримання медичної підтримки в тому, щоби позбавити себе життя, повідомляє Vaticam News.
Читайте також: Канада: державна медична організація пропонувала евтаназію пацієнтам, які про неї не просили
Раніше така можливість була виключно для тих людей, щодо яких існувало «раціональне передбачення природної смерті». Запропоновані зміни, натомість, включають людей, які можуть не перебувати в небезпеці близької смерті, але досягли стан «нестерпного фізичного чи психологічного страждання», спричиненого невиліковною хворобою чи інвалідністю.
Протидіяти культурі смерті
В заувазі, підписаній Вінніпезьким Архиєпископом Річардом Ґеґноном, який очолює Конференцію Католицьких Єпископів Канади, наголошується на тому, що людське життя слід «захищати від зачаття до природної смерті, на всіх етапах і в усіх станах», в той час як із прийняттям нового закону психічно хворі та особи з інвалідністю можуть стати об’єктами «небезпечного та потенційно руйнівного тиску». В цьому контексті єпископи складають подяку та запевнення у підтримці всім медпрацівникам і волонтерам, які «не припиняють захищати життя, протистоячи евтаназії та асистованому самогубству», розвиваючи, натомість, піклування та підтримку хворих і вмираючих.
«Біль і смерть не можуть бути остаточними критеріями, якими вимірюється гідність людини, яка притаманна кожній особі лише на основі того факту, що вона є людиною», – нагадують канадські ієрархи, цитуючи Лист «Samaritanus bonus» Конгрегації Доктрини віри, поширений у вересні минулого року. З цього випливають слова заохочення до людей віри не втрачати духа та запевнення у супроводі та підтримці в протидії «культурі смерті, що не припиняє підточувати гідність людського життя в нашій країні».
Спротив сумління
Ієрархи також нагадують про право на спротив сумління з боку медпрацівників, які виступають проти евтаназії та асистованого самогубства. «Буде неприйнятним, якщо їх змушуватимуть брати участь у вчинках, які їхнє сумління вважає морально неправильними». Тим більше, «безпосереднє вбивство людської особи ніколи не може вважатися обов’язком».
Паліативна опіка
У цьому контексті звучить заклик розвивати паліативну опіку, що є корисною для фізичного, емотивного та духовного стану пацієнта, особливо, якщо надається завчасно. Вона полегшує не лише біль і страждання, але й допомагає долати самотність та ізольованість, перемагати почуття втрати гідності та не почуватися тягарем для близьких. «Паліативна опіка, а не евтаназія чи асистоване самогубство є співчутливою та солідарною відповіддю на страждання та вмирання», – підкреслюється в заяві.
Канадські єпископи також закликають вірних на особистому, парафіяльному та спільнотному рівнях долучатися до відповідного тиску на політичних обранців щодо зазначених тем. «І молімося за нове влиття благодаті, аби страх і відчай, який переживають чимало людей, поступилися місцем мужності й надії, щоб всі змогли прийняти покликання підтримувати страждаючих і вмираючих сповненим любові і співчуття поглядом Воскреслого Христа».
фінансово.
Щиро дякуємо!
