Розарій для подружніх пар. Таємниці Світла
Читайте також: Як молитися Розарій
Таємниця 1. Хрещення Ісуса в Йордані
Уривок зі Святого Письма:
«Коли ввесь народ хрестився, і коли Ісус, охрестившись, молився, — відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на Нього, та залунав з неба голос: “Ти — мій Син любий, тебе Я вподобав”. Сам же Ісус, коли розпочинав (свою діяльність), мав яких років тридцять» (Лк 3, 21-22).
Йоан Хреститель готував людей до зустрічі зі Спасителем. Він закликав до навернення, повернення до Бога, чесної поведінки та омиття від гріхів. Хрещення, яке він уділяв, було зовнішнім знаком внутрішньої переміни. Євангеліє говорить нам, що Ісус теж охрестився, хоча Йому це не було потрібно. Адже Він був улюбленим Сином, якого вподобав Отець.
Своїм жестом омивання у ріці Йордані Христос заохочує нас докладати зусиль для особистого навернення. Він знає, що навернення і прощення гріхів — це початок надії для кожного з нас. Людина надії — це навернена людина, праведник, людина совісті. Грішний, цинічний і збочений — той, хто позбавляє себе надії та впадає у відчай, як Юда.
Кожен із нас отримав благодать хрещення. Це таїнство є особливим підтвердженням Божої любові. Це також запрошення до нового способу життя, занурення у Христову любов і правду, у Його смерть і воскресіння. Це початок нашого спасіння й надії, що Бог не втомився від людини і що Він не перестав любити її. Хрещення — це заклик до святості, тобто до вибору життя та благословення у кожній ситуації та на кожному етапі життя. Це заклик піклуватися про святість наших близьких, із якими ми поділяємо земне життя і з якими хочемо поділитися щасливою вічністю у спільноті спасенних.
У хвилині тиші я роздумую:
- Чи я вірний обітницям хрещення?
- Чи святість — це моя найбільша мрія?
- Чи можу я допомогти своїм близьким зрости до святості, і як?
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 2. Перше чудо в Кані Галілейській
Уривок зі Святого Письма:
«Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галілейській, і була там мати Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та Його учнів. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до Нього: “Вина в них нема»”. Відрік їй Ісус: “Що Мені, жінко, — а й тобі? Таж не прийшла година Моя!” Але мати Його мовила до слуг: “Що лиш скаже вам — робіть”» (Йн 2, 1-11).
Ісус невипадково дозволяє запросити себе на весілля в Кану Галілейську. Також невипадково, що перше чудо, яке Він вчинив, пов’язане з піклуванням про молодят. Під час своєї публічної діяльності Ісус не раз підтверджував свою турботу про нерозривність шлюбу та міцну й щасливу сім’ю. Сім’я, побудована на вірній та самовідданій любові, — це для кожної людини перша і найважливіша школа життя та місце відповідального виховання, тобто пізнання любові, правди і працьовитості. В такій сім’ї найлегше зростати в святості й радості.
Біблійна сцена турботи Ісуса про молодят у Кані Галілейській нагадує нам про важливість шлюбу та сім’ї у Божих планах. Надія людства та Церкви — це сім’ї, сильні Богом і керовані мудрістю Євангелія. Сьогоднішнє й майбутнє людства найбільшою мірою залежить від становища сімей та виховання дітей у дусі Євангелія.
У хвилині тиші я запитую себе:
- Чи я дбаю про свою сім’ю і як саме?
- Чи я усвідомлюю, що моя сім’я — це мій найперший і найважливіший шлях до Бога, спасіння та щастя?
- Чи моя надія для мене та моїх близьких походить від того, що я роблю все, що каже мені Ісус у Євангелії, голосом совісті, у щоденних подіях?
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 3. Проголошення Божого Царства і заклик до навернення
Уривок зі Святого Письма:
«І ходив Ісус по всій Галілеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство та вигоюючи всяку хворобу й усяку недугу в народі. Чутка про Нього розійшлася по всій Сирії, і приносили до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і Він оздоровлював їх. А йшла за Ним велика сила людей з Галілеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання» (Мт 4, 23-25).
Християнство — це найдивовижніша історія любові у Всесвіті. Саме з любові до кожного з нас Син Божий став людиною, щоб навчити нас благословенного мистецтва жити тут і тепер, тобто в наших земних умовах. Ісус проголошував усім Добру Новину про Бога, який любить і спасає людину. Він пройшов землю, роблячи кожному добро: зцілював, втішав, підбадьорював, заохочував робити добро, закликав до навернення і святості. Слова та вчинки Ісуса — це фундамент нашої надії на особисте навернення й витривалість до кінця у вірності Богу. Добра Новина, яку проголошує Ісус, підбадьорює нас і дає надію, бо запевняє, що, попри наслідки первородного гріха, кожен із нас може стати новою і святою людиною у Христі.
На жаль, не всі люди відкривають, що Євангеліє — це Добра Новина. Хтось бачить у християнстві лише накази та заборони, інші намагаються шукати надію поза Євангелієм і ставляться до Доброї Новини як до новини поганої, як до тягаря та непотрібного обмеження людської свободи. Тоді як саме життя, яке суперечить Євангелію, — це справжній тягар і шлях до залежності, сумнівів і навіть зневіри.
У хвилині тиші я роздумую:
- Чи вважаю я Євангеліє Доброю новиною про Бога, який любить і спасає людину?
- Чи розумію я, що життя згідно з Євангелієм — це для мене честь і відзнака, бо життя у святості й свободі Божих дітей — це честь і відзнака?
- Як я можу допомогти своїм близьким зробити Євангеліє найважливішою книгою для моєї сім’ї?
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 4. Преображення на горі Тавор
Уривок зі Святого Письма:
«Днів із вісім по оцій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись. І коли Він молився, вигляд Його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля… Петро і його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили Його славу і двох мужів, що з Ним стояли. А коли ці відходили від Нього, Петро промовив до Ісуса: “Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсееві й один Іллі”. Він не знав, що говорить» (Лк 9, 28-30; 32-33).
Ісус бере із собою на гору вибраних учнів, щоб помолитися з ними і впровадити їх у дух своєї молитви. Саме там Він преображається перед ними. Він відкриває їм частину своєї таємниці та сяйво Божественності. Так Він зміцнює їхню віру та надію перед стражданнями і смертю на хресті, які наближаються. Апостоли переконуються, що добре бути поруч із Ісусом у молитві та на самоті.
Щоби зміцнити надію посеред турбот і тривог земного життя, треба піти за Ісусом. Щодня потрібно сходити на гору молитви й тиші. Потрібно виплисти на глибину, бо лише глибока людина може зустріти Бога і жити благословенно. Натомість людина поверхова й духовно порожня не може впоратися з викликами повсякденного життя. Вона стає людиною, сповненою страхів і протиріч. Жити на мілководді, керуючись модою та ментальністю цього світу, звужуючи бажання й ідеали, шукаючи миттєвого задоволення замість тривалої радості — все це призводить до гіркоти та смутку. Тільки пошук Божої мудрості й життя у Божій присутності є запорукою перебування на шляху спасіння. Це також найкраща форма турботи про своїх близьких у сім’ї.
У хвилині тиші я роздумую:
- Чи щодня я шукаю свою гору Тавор, своє місце молитви, тиші та переживання Божої присутності, і як саме?
- Чи я дбаю про те, щоби сформувати в собі багату людськість і виплисти на глибінь своєї зустрічі з Ісусом, і як?
- Як я можу допомогти своїм близьким зустріти Христа і дедалі більше насолоджуватися Його любов’ю і як?
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 5. Встановлення Євхаристії
Уривок зі Святого Письма:
«І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це — Моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин”. Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається”» (Лк 22, 19-20).
Під час Тайної Вечері Ісус привідкрив нам незвичайне уявлення про свою любов. Він знав, що за кілька годин Він скоріше дозволить прибити себе до хреста, ніж відмовиться від своєї любові до людей. У своїй творчій любові — перш ніж добровільно віддав себе у руки грішникам і прийняв смертний вирок — Ісус знайшов спосіб назавжди залишитися з нами. Він знав, що ми спочатку приб’ємо Його до хреста, а потім до кінця часів шукатимемо Його присутності. Той, хто любить, — завжди поруч із тими, про кого піклується.
Євхаристія — це школа надії для нас, бо це зустріч із Богом — прихованим під виглядом хліба та вина, але дійсно присутнім. Зміцненням нашої надії є дуже важливі чотири слова, які ми чуємо під час кожної Євхаристії: взяв, поблагословив, розламав і роздав. Євхаристія нагадує нам, що Бог бере кожного з нас із любов’ю завжди і назавжди; що Він постійно благословляє нас; що він допомагає нам поламати в нас егоїстичне і те, що заважає нам любити; і що Він хоче роздати нас ближнім як добрий дар своєї любові. Бог хоче, щоб ми були особливо щедрим даром для своїх близьких, за яких ми несемо найбільшу відповідальність.
У хвилині тиші я роздумую:
- Якою мірою Євхаристія є центром моєї зустрічі з Богом та моєї молитви?
- Чи пам’ятаю я, що немає любові без присутності, а оскільки Бог присутній для мене в Євхаристії, то я маю бути радісно присутній для своїх близьких із ранку до вечора?
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Інші частини Розарію для подружніх пар:
Радісні таємниці
Скорботні таємниці
Славні таємниці
Переклад CREDO за матеріалами: modlitwy24.pl
Інші записи Розарію:
Розарій із роздумами отця Доліндо Руотоло
Розарій із роздумами архієпископа Фултона Шіна
Розарій із молитвою про зцілення та звільнення від гріхів