Роздуми над Божим Словом на понеділок ІV Великоднього тижня
Тими днями апостоли й брати, які були в Юдеї, почули, що і язичники прийняли Боже Слово.
Коли Петро прийшов у Єрусалим, з ним почали сперечатися ті, хто з обрізаних, кажучи: «Ти увійшов до людей, які не обрізані, та їв з ними!»
І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком, кажучи: «Я був у місті Йопії і молився, і побачив у духовному екстазі видіння: з неба спускалося якесь начиння, неначе велика скатертина, яка за чотири кінці спускалася з неба, й воно наблизилося аж до мене. Поглянувши на нього, роздивившись, я побачив земних чотириногих — звірів, плазунів, небесних птахів — і почув голос, який говорив мені: “Встань, Петре, заріж і з’їж!”
Та я сказав: “В жодному разі, Господи, бо те, що оскверняє, або нечисте ніколи не входило до моїх уст!” А голос із неба зазвучав удруге: “Що Бог очистив, того не вважай за те, що оскверняє!” Це сталося тричі, — й усе піднялося назад на небо.
Тут же троє людей з’явилися перед домом, у якому я був, — вони були послані до мене з Кесарії. І Дух мені сказав іти з ними без жодних вагань. Пішли зі мною шестеро цих братів, і ми ввійшли в дім чоловіка. Той розповів нам, як побачив у своєму домі ангела, який став і сказав йому: “Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром, котрий промовлятиме до тебе слова, якими спасешся ти і весь твій дім!”
Коли ж я почав говорити, то злинув на них Святий Дух, — як і на нас напочатку. І мені пригадалося Господнє слово, як Він говорив: “Йоан хрестив водою, ви ж будете охрещені Духом Святим!” Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, які повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоби мені забороняти Богові?»
Почувши це, вони замовкли і прославили Бога, кажучи: «Отже, і язичникам Бог дав покаяння для життя».
Діян 11, 1-18
Одним із символів останньої пандемії є маска. Ми її носимо, щоби вберегтися від зараження хворобами, які передаються повітряно-крапельним шляхом. А як передається пиха? Чи можна нею захворіти просто перебуваючи поряд із пихатою людиною? Маскою точно не захиститись, бо вона не захищає душу і не може вберегти від гріха. Відповідальність доведеться брати особисто за кожний раз, коли людина дозволяла гріху ввійти в серце та прорости.
Сьогодні в уривку з Книги Діянь Апостолів читаємо, як ревність, упередження та пиха оселились у серцях людей. Вони накидаються на апостола з «праведним гнівом», вказують на неналежну, як їм здається, поведінку. Вражає реакція Петра. Він не обурюється, не гнівається, не повчає, не тисне і не викликає почуття провини в тих, хто помиляється. Він розповідає про події, які з ним відбувались, і про те, як, прислуховуючись до натхнень Святого Духа, він навернув багато людей. Глава апостолів ділиться своїм досвідом, а не сперечається з приводу якихось теоретичних правил та приписів. Не моралізує, а описує, як Бог його руками вчинив великі діла. Саме так він досяг найкращого результату: «Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: “Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя”» (Діян 11, 18).
Справді, найкращий спосіб допомогти іншим зростати у вірі — поділитися своїм досвідом молитви та роздумів над Божим словом, слухання й виконання Божої волі, розповісти, як Бог діє у твоєму житті. Саме це показує, що жити у співпраці з Богом, керуючись Його знаками, — реально. Так, ти не апостол Петро, не святий. І це чудово! Щоб жити згідно з Божою волею, не обов’язково бути ідеальним, якимось недосяжно правильним! Достатньо бути справжнім і добровільно відчинити двері свого серця для Ісуса.
Тож не замикайся в собі, не зациклюйся на думках: «Кому це потрібно?», «Вони не слухатимуть, бо іншого віросповідання!», «Що вони подумають про мене?» Довірся натхненню Святого Духа і розкажи своїм дітям, другові, сестрі, колезі або випадковому перехожому про свій досвід життя з Богом.
«Господи, звільни мене від страху бути відкинутим та обдаруй сміливістю проголошувати Євангеліє життя усім, до кого Ти мене посилаєш».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
