Уже пів року як переважна більшість бельгійських католиків не може взяти участі в недільній Євхаристії.
В листопаді минулого року уряд запровадив повну заборону релігійних зібрань. У грудні, за поданням юдейської спільноти Антверпена, встановлено межу в 15 осіб, без огляду на розміри храму, пише Vatican News. Від 8 травня 2021р. дозволено служити літургії просто неба у публічних місцях для 50 осіб, але виключно на приватній території. Богослужіння не можуть відбуватися в публічних місцях, наприклад, на майдані перед церквою. Влада побоюється прецеденту, який міг би перемістити молитву на вулиці, з чого би скористувалися також сповідники інших релігій.
Як каже єпископ Жан Кокероль із Брюсселя, урядові розпорядження — смішні. Вони не беруть до уваги розмірів храмів. «Це таке собі “на відчепись”», — каже в інтерв’ю для «Famille Chrétienne» єпископ-помічник бельгійської столиці. Він запевняє, що розуміє почуття несправедливості, яке зроджується у багатьох бельгійських католиків, коли вони можуть ходити за покупками по універмагах, а в Євхаристії у храмі їм відмовлено. Єпископ зізнається, що сам уже хоче вивісити на фасаді катедри банер із написом «універмаг».
Як випливає з репортажу франкомовного католицького тижневика, на сьогодні, після піврічних драконівських обмежень, при віртуальних релігійних практиках вистояли тільки найбільш ревні католики. Натомість Церква втратила тих, хто вагався у вірі. Великі проблеми мають батьки зі своїми дітьми. Наймолодших важко вмовити до занять із релігії, якщо вже пів року доводиться бачити їх на екрані. «Ми вірні, беремо в них участь, але серце — деінде»,— зізнається оди із батьків.
«Famille Chrétienne» пише, що перед лицем непоступливості бельгійського уряду розвивається католицьке підпілля, і то попри високі штрафи, які загрожують за порушення приписів: 4 тисячі євро для священника і по 250 з кожного учасника. Щоб обійти цей закон, один зі священників виставив перед храмом труну, вдаючи, ніби править похорон, бо в такому разі дозволено участь 50 осіб. Інші служать Святі Меси по домівках. Нелегальні зібрання організовують і самі сім’ї, навіть без священика, на спільну Месу в інтернеті. «Ми входимо задніми дверима і стараємося не співати надто голосно, бо сусіди могли би на нас донести», — каже організаторка таких нелегальних літургій.
«Я не можу відмовляти вірним, які просять мене про Святу Месу», — зізнається монах з Антверпена. «Святий Тарцизій, Арський пастир чи військові капелани ризикували життям, щоб дістатися до вірних із Причастям, — я не можу від цього відмовитися через фінансові причини», — сказав один із бельгійських священників.