Україна

Щоб Бабин яр не став у Києві засобом культурної окупації, як Севастополь для Криму

15 Червня 2021, 17:30 1387

Одна з серйозних тем останніх місяців, яка стосується культури не менше, ніж політики, це меморіал у Бабиному яру.

Бабин яр — це трагічна пам’ятка, болісна для Києва, причому і для українців, і для євреїв, і для ромів; довгі роки влада його «намагалася не бачити», як це формулює звернення від імені Українського католицького університету. Саме з цим місцем пов’язана не одна страшна сторінка в історії Києва: у Бабиному яру ховали жертв Голодомору 1932-1933 років; у 1941-1943 роках там розстріляли близько 100 тисяч чоловік; 1961 року Бабин яр став місцем, куди зливали пульпу від цегляних заводів і звідки вона прорвала на Куренівку, ставши катастрофою, яку влада десятиліттями замовчувала.

2007 року на цій території створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин яр», на базі якого в лютому 2019 року працівники Інституту історії Національної академії наук запропонували створити Меморіальний комплекс. Минуло достатньо часу відтоді, як 1976р. відкрили принаймні «пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим», укотре політично оминувши той факт, що з умовних 100 тисяч розстріляних (від 90 до 150 тисяч, за різними даними) не менше 70 тисяч були євреї.

Довгі десятиліття євреям не дозволялося поставити на місці розстрілів хоч би пам’ятника зі своєю символікою, а тим більше оформити тут меморіальний комплекс. Не дозволили цього зробити американській єврейській організації за правління Кучми (хоча розробка проєкту почалася і коштувала мільйонів доларів). А в теперішній час свою пропозицію подали інші євреї, бізнесмени Михаїл Фрідман, Павло Фукс і Герман Хан. Проблема тільки в тому, що вони — російські бізнесмени. «Блиск великих грошей робить своє, і влада залишається глухою», — так оцінює цю ситуацію звернення УКУ, оприлюднене 14 червня 2021р., яке має назву «Ігнорування пересторог — це хибна політика».

«Нас турбує не сам факт виділення грошей на будівництво меморіялу московськими бізнесменами єврейського походження Міхаілом Фрідманом, Павлом Фуксом і Германом Ханом. Ми шануємо їхню національну і родинну пам’ять і визнаємо їхнє право долучитися до увічнення пам’яті про жертви Бабиного Яру фінансово. Турбує нас натомість той факт, що справу меморіялізації цього пам’ятного місця державного значення фактично віддано в приватні руки, а контроль з боку держави зведено до мінімуму. В жодній іншій країні це було б немислимим. Професор єврейської історії Північно-Західного університету у США Йоханен Петровський-Штерн слушно зауважив, що передача російському проєктові в багатолітню оренду всієї території Бабиного Яру може стати новим “Севастополем”, із якого розпочнеться культурна окупація Києва, як 2014 року із Севастополя розпочалась військова окупація Криму. Не можна не погодитись і з думкою англійського історика Віллема Блекера, що в контексті військової агресії Росії Бабин Яр слід розглядати, у певному сенсі, як питання національної безпеки», — написано у зверненні.

Представники Університету висловлюють нерозуміння — чому проєкт 2019 року, над яким працювали 18 учених Інституту історії НАН, виконуючи державне замовлення, відсторонено. У зверненні вказано, що хто фінансує проєкт, той і визначає його ідеологічне спрямування. «Тому ми вважаємо ігнорування владою потенційної загрози цілковито недопустимим і переконані, що Українська держава має перебрати контроль за концепцією меморіялізації та її втіленням, розділивши цю відповідальність із українським громадянським суспільством».

Потрібен саме подвійний контроль, державний і громадський, підкреслюють автори звернення, «оскільки своїми дотеперішніми діями й ігноруванням слушних пересторог влада суттєво підірвала довіру до себе». Уперте і демонстративне ігнорування владою застережень щодо «московського» проєкту тільки посилює насторожену позицію щодо нього в Україні.

У зверненні згадано також і проблемність постаті автора — Іллі Хржановського, чия творчість нерідко викликає скандали. Його концепцію колишній керівник Меморіального центру Голокост-Бабин яр Карел Беркгофф назвав «Голокост-Діснеєм». «У тих елементах проєкту, які були оприлюднені, ми не відчуваємо духовної глибини юдейської релігійної традиції», — відзначають автори звернення. Їх, християн, це питання теж зачіпає, бо саме з юдейської традиції виростає християнська, а отже, це частина нашої християнської пра-спадщини. У проєкті Хржановського видно «крикливе прагнення зімітувати людський біль», але «без пошани до нього».

 

Інсталяції до роковин розстрілу в Бабиному яру. Автор: Ілля Хржановський. Фото:  Пресслужба президента України

 

Захищаючи спільне коріння і духовну спадщину, автори звернення звертають увагу на такий конфліктогенний момент російського проєкту, як побудова «меморіальної синагоги» на території православного цвинтаря — «знову з упертим ігноруванням протестів громадськості». Щойно на місцях єврейських поховань чи навіть поруч із ними з’являється хрест, як починаються протести юдеїв. «І всім зрозуміло, що навіть найменший конфлікт у такому чутливому місці, як Бабин Яр, стане знахідкою для російської пропаганди в її інформаційній війні проти України», — вказує звернення, і наголошує: «Не допустити цього — обов’язок чинної української влади». Щодо таких чутливих моментів висловилася у зверненні 5 квітня 2021р. Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій: тут потрібно «враховувати не лише високі світові стандарти науковості, а й релігійні почуття та традиції тих конфесій», чиї вірні покояться на конкретній території.

Спільнота УКУ відзначає, що проєкт меморіалу Бабиного яру має не розділяти, а єднати українське суспільство, щоб живим «допомогти осмислити болісну травму минулого», а душам загиблих — «знайти нарешті бажаний мир».

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
78004грн
60409грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
8днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Київ
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: