Якщо хтось залишив у твоєму серці подряпину. Якщо ти ніяк не можеш її позбутися. Якщо чекаєш на перепросини, яких нема і нема, попри те, що час минає…
Це може означати, що ініціатива лежить у твоїх руках. Є щонайменше чотири способи, щоб нею скористатися. Один — напрочуд малоефективний…
Винуватці
Чому «винуватці» — люди, на чиє вибачення ми чекаємо, — не квапляться нас перепросити? Чи вони аж такі товстошкірі або так виховані? Радше ні. Вочевидь інколи така людина не помічає, що має за що перепросити. Зазвичай вона не помічає, що сталося щось, що вимагає вибачення!
Блокади
Набагато частіше «винуватці» хотіли б вибачитися, але неспроможні це зробити, бо щось їх блокує. Вони не знають, як підступитися. Хочуть приховати свою слабкість. Бояться реакції того, кого мають перепросити. Зрештою, вони можуть вважати, що провина лежить на другій стороні і то перед ними мають вибачатися…
Альтернатива
Ось тільки в певний момент це вже не має значення. Що з того, що ти живеш з упевненістю в своїй правоті, якщо гниєш ізсередини? Настає мить, коли ти опиняєшся перед простою альтернативою. Або ця гнилизна виїсть моє нутро — або я щось із нею зроблю. Є щонайменше чотири можливості розв’язання, причому одна з них дає мало пожитку.
Наполягати
Замість того, щоб чекати, можна гнути своє. «Додавити» другу сторону, щоб вона перед нами вибачилася. Висилати їй повідомлення, повні добрих порад і високих цитат. Переконувати у своїх раціях, у її провині й у тому, щоб вона повернулася на шлях правоти.
Є певний шанс, що це спрацює. Хоча трапляється це зазвичай дуже рідко, бо такі дії переважно посилюють непоступливість другої людини і вкоріненість у її переконаннях. Інші способи виглядають ефективнішими.
Прийняття
Замість того щоб чекати, можна прийняти. Є таке поняття — акцептація. Замислитися над своїми очікуваннями в цій ситуації — і відмовитись від них. Визнати, що жодних перепросин не буде. Прийняти ситуацію такою, яка вона є. Закрити минуле. Відпустити. Це шлях, який звільнює, і буває, що це єдиний шлях. Гірше, коли відмежовуєшся від людей, які становлять важливу частину нашого життя.
Винуватець
Більшість кривд не мають одного-єдиного винуватця. У багатьох ситуаціях тяжко визначити, «хто перший почав», коли диспропорція провини і завданих ран — величезна. Нібито очевидно, що руку до згоди повинен простягати той, хто завинив більше. А якщо він (навіть якщо це об’єктивно не так) почувається сильніше постраждалим? Тоді добре поставити собі фундаментальні запитання.
Запитання
Що для мене важливо? Щоб друга сторона визнала свою провину і сказала це? Чи, може, мені важлива згода і відбудова стосунків? Якщо друге, то єдиним розв’язанням є перехопити ініціативу. Навіть якщо почуваєшся жертвою — можливо, маєш на сумлінні щось, що й тобі потрібно пробачити.
Роблячи це, ти звільняєшся від того, що сталося, і відкриваєш шлях для другої сторони. Один раз наслідок буває моментальним, іншим разом він приходить по роках… Але найважливіше, що він є! І, що теж важливо, його можна ще посилити.
Визнання
Якщо ти не почуваєшся винуватцем і очікуєш перепросин, а вони ніяк не настануть. Якщо в цій ситуації зважуєшся перепросити другу сторону за ті кілька (на твій погляд) дрібниць, а може, просто вороже ставлення, яке було з твого боку. Якщо внаслідок цих перепросин ви повертаєтеся до спілкування. Можеш тоді визнати, що та людина теж мала рацію.
Людина
Схвальне ставлення не повинно бути трюком чи хитрістю. Подивися на другу людину й побач, із чим вона добре собі дає раду попри труднощі. Побач у ній людину, якій теж ведеться у житті непросто, і скажи їй, що бачиш це й цінуєш. Зроби це щиро, без прихованих намірів. Принаймні, це буде точно сприйняте як щире. Це непросто, але спробувати варто. Побачиш, що починають діятися незвичайні речі…
Переклад CREDO за: Міколай Фокс, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
