Мало того що аборт сам по собі є замахом на життя ненародженої дитини. Ще й є особливо жорстокі та відразливі методи його виконання, і вони не відійшли у минуле, а практиковані й понині.
Сумновідома справа «Роу проти Вейда» не була початком легальної доступності абортів у США. Кілька штатів допустили аборти ще до вердикту Верховного суду, що пролунав 1973 року. Одним із цих штатів був Нью-Йорк, де аборти легалізували 1970 року. Вже через два роки книжка, видана пролайферами, документувала випадки, коли діти народжувалися живими в ході аборту, як у Нью-Йорку, так і в інших штатах. Більшість із цих живих народжень були пов’язані з випадками абортувань із використанням розчину солі та постагландинів.
Аборти з використанням сольового розчину виконуються через введення насиченого розчину солі в порожнину матки. Сіль випалює шкіру й легені дитини, поволі її отруюючи. Потім у жінки стимулюють пологи, щоб видалити мертве або вмираюче дитя. Аборти з використанням сольового розчину викликали стільки живих народжень, що більшість гінекологів перестали їх робити кілька років тому.
Використання простагландинів також веде до стимулювання передчасних пологів, унаслідок чого на світ приходить дитина, не здатна самостійно вижити, але нерідко ще жива.
Загалом вважається, що ці катівські методи абортування відійшли у минуле. Однак стаття у Live Action News авторства Кароль Новеллі доводить, що такі аборти виконують і в наші дні. Дослідження показали, що 2018 року в Нью-Йорку зроблено 121 аборт із використанням гіпертонічного розчину хлориду натрію (солі) та 68 абортів із використанням простагландинів. 2020 року в Мічигані зроблено два аборти з використанням сольового розчину або простагландинів. 2019 року чотири аборти з використанням солі або простагландинів відбулися в Міссурі й три — у Пенсильванії.
Варто звернутися до опису таких процедур, що походять із 1970-х років. Багато пізніх абортів робилося по лікарнях. У статті від листопада 1970 р. у «Washington Catholic Standard» медсестра однієї з таких лікарень, яка асистувала при абортах із використанням розчину солі, написала: «Викидання повністю сформованих плодів — відразливе… Без огляду на те, що хтось каже, і без огляду на твої релігійні переконання, це фізично огидна річ, біля якої працюєш вісім годин на день».
Інша медсестра розповідала про дітей, абортованих живими. Вона казала: «Я не була спроможна далі ігнорувати живі плоди, ані навіть складати мертві у відра, щоб відправити їх у лабораторію». Ця медсестра дістала розпорядження не звертати уваги на дітей, які прийшли на світ живими. В одному випадку вона все ж таки спробувала наполягти, щоб дитині надали медичну допомогу. Як пояснює сама жінка, «одного дня, коли я прийшла на чергування, медсестра, що закінчувала зміну, вказала на стіл по другий бік зали, де викладали плоди. Там можна було легко розпізнати сильне серцебиття».
«Друга медсестра не мала сміливості, тому попросила мене порозмовляти з лікарем. Коли я звернула йому на це увагу, він сказав: “За всіма критеріями, цю дитину належить визнати мертвою. Залиште її там, будь ласка”».
«Я сказала йому, що не можу цього зробити. Хоч це могло загрожувати моєму працевлаштуванню, я цього зробити не могла. Цього разу я збиралася забрати її у відділення. Знала, що плід, швидше за все, помре, але повинна була дати йому шанс».
У публікації не написано, чи зрештою та дитина вижила. Але з зізнань медсестри випливало, що в тій лікарні діти регулярно виживали під час абортів.
У тій же статті описано, як сестри вкладали абортованих дітей у відра з розчином формаліну та висилали їх до лабораторії. Лабораторія не працювала по вихідних, тому тіла назбирувалися аж до понеділкового ранку. Одна з медсестер сказала: «У понеділок вранці можна би заселити ціле село плодами в коробках, виставлених на столі».
У публікації також згадується стаття з «Chicago Tribune» від 18 грудня 1970 року, де розповідалося про 26 дітей, народжених у Нью-Йорку живими внаслідок абортів. Стаття у «National Catholic Reporter» цитує акушера-гінеколога доктора Роберта Онорато, який сказав: на його думку, справжню кількість абортованих дітей, що народилися живими, можна рахувати «сотнями», бо реальних даних не надавали. Тільки одне зі згаданих 26 дітей, дівчинка, вижила. Пізніше її удочерили. Інші джерела пишуть, що кількість абортованих дітей, що народилися живими у штаті Нью-Йорк до кінця 1970 року, становила 62.
Комітет «Oregon Right to Life» задокументував 33 випадки живих народжень внаслідок аборту в штаті Орегон до 1972 року. У цьому штаті аборти легалізували тільки за певних умов, але, за словами KD Whitehead, абортмахери порушували закон у багатьох випадках і без юридичних наслідків. Стаття, оприлюднена 14 березня 1972 р. в «Oregon Journal», називається «Урядовці дивляться на закон крізь пальці».
У статті від 29 квітня 1971 року «Washington Catholic Standard» писав про живе народження у Washington Hospital Center, де в той час робили 100 абортів на тиждень. Живу дитину поклали в холодильник, сподіваючись, що вона там помре, але пізніше її знайшов інший працівник, вона була же жива. Та сама жінка за деякий час при наступному аборті знову народила живе дитя. Лише тоді в лікаря відібрали ліцензію.
Про що свідчать випадки, описані в публікаціях 1970-х, а також те, що аборти й надалі роблять таким винятково нелюдським способом? Насамперед — про брак хоч якоїсь чутливості в абортмахерів. Рівень їхньої дегуманізації шокує. Покликання лікаря, згідно з клятвою Гіппократа, є оберігати людське життя і здоров’я. Як узгодити те, що показують вищенаведені документовані випадки, зі словами цієї клятви: «Нікому, навіть на вимогу, не дам смертельної отрути, ані не буду її нікому радити, так само як ніколи не дав жінці абортного засобу»?
фінансово.
Щиро дякуємо!
