У четвер, 16 вересня 2021 р., Папа Франциск прийняв модераторів мирянських асоціацій, церковних рухів та нових спільнот.
Ця зустріч, організована Дикастерієм у справах мирян, сім’ї та захисту життя, мала тему «Відповідальність керівництва у мирянських об’єднаннях: церковне служіння», повідомляє Vatican News.
Святіший Отець подякував мирянським лідерам за їхнє служіння та свідчення Євангелія у різних сферах життя. Згадавши пандемію, Папа подякував усім, хто проявив солідарність, запропонував свою допомогу і євангельське свідчення навіть у найважчі місяці, проявивши креативність, що походить із любові, «бо той, хто відчуває, що Господь його любить, сам любить безмежно». Франциск підкреслив, що «євангелізація — це доручення, яке походить із хрещення».
Місія всіх охрещених
«Як члени мирянських асоціацій, міжнародних церковних рухів та інших спільнот, ви маєте справжню церковну місію, — сказав Папа. — Старайтеся віддано жити і робити плідними ті харизми, які Святий Дух через засновників дав усім членам ваших об’єднань на благо Церкви та багатьох людей, яким ви присвячуєте себе в апостольстві».
Єпископ Рима звернув увагу на стражденних, покинутих і самотніх. «Нам корисно щодня згадувати не лише про бідність інших, але й, насамперед, про власну бідність». У цьому контексті він вказав на приклад святої Матері Терези з Калькутти, яка пережила глибоку духовну посуху. За словами Папи, це трапляється з тими, хто служить стражденним: це помста диявола тим, хто йде на периферії, бо сам там перебуває Христос.
Бути готовими до постійного навернення
Наступник святого Петра підкреслив: мирянські асоціації, церковні рухи та спільноти є свідченням життєдайності Церкви, і разом із душпастирями та всіма іншими мирянами вони несуть відповідальність за побудову майбуття Божого люду. «Але завжди пам’ятайте, що будівництво майбутнього не означає залишити сьогодення, в якому ми живемо!» — наголосив Святіший Отець. Щоб будувати майбутнє, потрібно починати тут і тепер, навчаючись «слухати і розпізнавати теперішній час чесно і з готовністю до постійної зустрічі з Господом, до постійного особистого навернення». «В іншому разі, — підкреслив він, — є небезпека жити в “паралельному світі”, дистильованому, далекому від справжніх викликів суспільства, культури та всіх тих людей, що живуть поруч із вами й чекають на ваше християнське свідчення. Бо, власне, приналежність до асоціації, руху чи спільноти не повинні давати нам відчуття як за “кам’яною стіною”, тобто буття в безпеці, ніби немає жодної потреби реагувати на виклики та зміни. Усі ми, християни, завжди перебуваємо на шляху, завжди в наверненні, завжди в розпізнаванні».
Що означає керувати?
Стосовно теми зустрічі («Відповідальність керівництва у мирянських об’єднаннях: церковне служіння») Папа Франциск згадав декрет Дикастерію у справах мирян, сім’ї та захисту життя, оприлюднений у червні ц.р. Там сказано, що повноваження в центральних органах міжнародних приватних і публічних асоціаціях не можуть тривати більше ніж 5 років, а та сама особа може займати посаду в центральному органі управління не довше, ніж десять років поспіль.
«Керувати означає служити», — підкреслив Франциск. Йому далеко не байдужа тема керівництва в асоціаціях та рухах, особливо з урахуванням випадків різного роду зловживань, «коренем яких завжди є зловживання владою».
Роздумуючи над християнським служінням, Святіший Отець вказав на дві перешкоди, що можуть заважати християнинові стати справжнім слугою Бога та інших. Перша перешкода — це прагнення влади, яке може по-різному виражатися в житті Церкви. Наприклад, коли ми вважаємо, що завдяки своїй ролі повинні вирішувати всі аспекти життя нашої асоціації, дієцезії, парафії чи згромадження.
Папа підкреслив важливість ротації урядових посад і представлення всіх членів на виборах провідників. Він зауважив: навіть серед чернечих орденів і згромаджень є такі, що довго тримали тих самих людей на керівних посадах і так дозволили проникнути зловживанням; а тепер у них великі труднощі.
Друга перешкода на шляху християнського здійснення влади — невірність. Папа пояснив: це трапляється тоді, коли людина хоче служити Богові, але водночас служить також і іншим речам, наприклад, грошам, підживлюючи свій егоїзм. Невірність зароджується також тоді, коли людина вважає себе єдиним тлумачем харизми, єдиним спадкоємцем певного руху чи асоціації; або тоді, коли хтось, вважаючи себе незамінним, робить усе, щоб утриматися на певній посаді на все життя; або намагається заздалегідь вирішити, хто має стати наступником.
«Ніхто не є власником дарів, отриманих для блага Церкви», — наголосив Святіший Отець. Кожен покликаний плекати свої дари і приносити плоди там, куди Господь його покликав, вірячи, що Бог виконує все в усіх (пор. 1Кор 12,6) і що «наше справжнє добро приносить плоди у церковному єднанні». Щоб долати ці дві перешкоди, потрібно пам’ятати, що керувати означає бути покірними слугами.
Засновники мирянських рухів
У згаданому декреті йдеться також про засновників мирянських рухів і спільнот. У цьому сенсі Папа Франциск згадав про необхідність розрізняти рухи, що перебувають у процесі становлення і чиї засновники ще живі, й ті, що вже набули певної органічної та юридичної стабільності. Він підкреслив, що ті спільноти, які перебувають у процесі формування, ще потребують постійного утвердження харизми, тому їхнім засновникам дозволено очолювати ці спільноти довше, ніж це дозволено всім іншим спільнотам, тобто більше ніж двічі поспіль.
«Ми є живими членами Церкви, — наголосив Папа на завершення, — і для цього нам потрібно довіряти Святому Духові, який діє в житті кожної асоціації, кожного учасника, Він діє в кожному з нас. Звідси походить також довіра до розпізнавання харизми, покладена на владу Церкви. Пам’ятайте про апостольську силу та пророчий дар, які сьогодні вам наново надаються».