Пленарна асамблея Ради єпископських конференцій Європи, що відбувалася в Римі від 23 до 25 вересня 2021 р., обрала своїм очільником преосвященного Ґінтараса Ґрушаса, архієпископа Вільнюса та голову Конференції єпископату Литви.
В цьому служінні 60-річний Гінтарас Лінас Грушас замінить вислуженого архієпископа Ґенуї кардинала Анджело Баньяско, який очолював Раду від 2006 по 2021 рік, повідомляє Vatican News.
Фото: новий провід Ради єпископських конференцій Європи: кардинал Оллеріш, архієпископ Ґрушас, єпископ Немет
Новими віцепрезидентами континентального об’єднання католицьких єпископатів обрані кардинал Жан-Клод Оллеріш, архієпископ Люксембурга, та преосвященний Ласло Немет, ординарій Зреняна (Сербія), голова Міжнародної єпископської конференції святих Кирила і Мефодія (єпископат Сербії, Чорногорії, Косово та Північної Македонії).
До створеної 50 років тому Ради єпископських конференцій Європи входять 33 очільники єпископатів континенту, а також архієпископи Люксембурга та Монако, маронітський архієпископ Кіпру, ординарій Кишинівський, єпарх Мукачівський та Апостольський адміністратор Естонії.
Новопризначені ієрархи підкреслили, що одним із пріоритетних напрямків у найближчі два роки буде участь у синодальному процесі, урочисте відкриття якого відбудеться у Ватикані на початку жовтня. Уперше в історії, окрім праці на рівні місцевих Церков та Генеральної асамблеї Синоду єпископів, він включатиме континентальний етап.
«Як Європа, ми стаємо часткою процесу. Про це говорилося під час нинішнього пленарного засідання. Так Святий Дух через Папу, який ініціював синодальний процес, запрошує нас до участі не тільки як Церкви та єпископати по окремих країнах, але і як Раду єпископських конференцій Європи», — зазначив архієпископ Гінтарас Грушас.
Віцеголова Ради, який представляє Церкву Західної Європи, кардинал Оллеріш послався на співпрацю між ССЕЕ та іншим об’єднанням католицьких ієрархів — Комісією єпископських конференцій Євросоюзу (СОМЕСЕ), яку він очолюєз 2018 року. «Необхідно пам’ятати, що ми представляємо одних і тих самих єпископів, тим більше що СОМЕСЕ це менша структура, обмежена Євросоюзом. Будь-яка опозиція в межах такої взаємодії буде чимсь дивним», — сказав ієрарх. Архієпископ Грушас додав, що вже кілька років тому говорилося про потребу зміцнення співпраці між цими двома структурами.
Відповідаючи на запитання, чи ще можна розглядати сучасну Європу крізь призму східного і західного регіонів, ієрархи підкреслили, що, окрім спільних для всього континенту викликів, є ще завдання та ситуації, які відрізняються у Церквах окремих країн. «Ми підкреслили важливість спільного крокування цим шляхом не тільки як єпископи, але і як народ і країни Європи у співпраці з усіма іншими континентами та Вселенською Церквою. Ми разом почали цей шлях 50 років тому», — сказав новий глава ССЕЕ. Наслідки пандемії, з якими стикається вся Церква загалом, додав архієпископ Грушас, набувають особливого значення в цьому контексті.
Кардинал Оллеріш у розмові з Ватиканським Радіо зазначив, що метою СОМЕСЕ є діалог з інституціями ЄС, тому вона займається переважно політичними та суспільними питаннями. Натомість профіль ССЕЕ — більш душпастирський. Роль Ради єпископських конференцій Європи особливо важлива в нинішні часи, коли проявляється щоразу сильніша відмінність у думці між єпископатами. Для прикладу кардинал згадав позиції єпископатів Польщі та Німеччині.
«На мою думку, ССЕЕ пройшла за 50 років дуже гарний шлях. Ми можемо поглянути на цей час із глибокою вдячністю. Однак ми також повинні дивитися на те, як далі йти в майбутнє. Перед нами стоять завдання, на нас чекає континентальний Синод, і ССЕЕ муситиме організувати цю подію, — зазначив кардинал Оллеріш. — Ми бачимо, що маємо нині в Європі дуже сильні єпископські конференції, такі як єпископат Німеччини, який говорить зовсім не те, що Польща… Гадаю, ми насправді потребуємо платформи, на якій єпископи можуть зустрітися, щоби порозмовляти одні з одними, щоб бути відкритими на щось нове, що походить від сусідніх країн. Інакше ми матимемо національні Церкви, дуже закриті, які прямують у геть відмінних напрямках. На мою думку, синодальний шлях це можливість відкрити одні одних взаємно як братів у Європі».
фінансово.
Щиро дякуємо!
