«Останнім часом я зустрічаю хороших дружин, яким не пощастило з чоловіками. Вони просто недостатньо мужні, щоб узяти на себе повну відповідальність за своє життя й життя своїх близьких», — написав у своєму блозі о. Леон Кнабіт.
Цей допис — уривок із книжки відомого бенедиктинця «Припини нарікати, почни жити. Частина 4».
На початку своїх роздумів о. Леон Кнабіт згадує історію про нещасливе подружжя. «Жили собі один дуже добрий чоловік і дуже недобра дружина. Сварлива, лінива, любила заглядати в чарку… Її запитали: “Чому ваш чоловік такий добрий, а Ви така мегера?” “Бо я, — відповіла жінка, — молилася за доброго чоловіка, а він не молився за добру дружину”. Буває і так, але я останнім часом зустрічаю добрих дружин, яким не пощастило з чоловіками. Вони просто недостатньо мужні, щоб узяти на себе повну відповідальність за своє життя й життя своїх близьких», — написав цей шанований бенедиктинець.
«Любов має бути вимогливою»
«Ми дуже цінуємо турботу матері про сина. Але любов має бути вимогливою. Якщо мати справді любить свого сина, то буде до нього вимогливою. Вчитиме працьовитості, порядку, пунктуальності, відповідальності за сім’ю та дім і відповідальності за свої слова», — написав о. Леон.
Він підкреслив, що також важливо у вихованні не бути поблажливим і щадним. Тоді дитина, а особливо син, може ніколи не «перерізати пуповину», що призведе до його незрілості. «Якщо такий нарешті одружиться, то стане нещастям для дружини та дітей (яких йому якось удасться “зробити”). Навколо нього потрібно “танцювати”. Він часто, аж до нудоти, ставить мамусю за приклад дружині й скаржиться, що вона не така, як мама», — зазначає о. Леон.
Жити своїм життям
Бенедиктинець пояснює, що звісно, любов і взаємна повага матері та сина — це основа люблячої сім’ї; але настає час, коли дитина має стати самостійною і взяти на себе відповідальність за себе і за свою сім’ю, яку створює.
«Амбіції матері й бажання затримати дитину якнайдовше біля себе — зрозумілі. Але обов’язково настає час, коли дитина має стати самостійною і, шануючи й люблячи матір до кінця життя, створити свою сім’ю і жити своїм життям, а матір до самостійного, відповідального життя має її підготувати. Якось один єпископ організував конгрес під гаслом “Терміново розшукується батько”. Бо забагато маминих синків, коханців, утриманців, а замало батьків, подругів, справжніх чоловіків», — написав о. Кнабіт.
Переклад CREDO за матеріалами: Stacja7