17 жовтня 2021 року розпочинається дієцезіяльний етап Синоду єпископів, присвяченого темі синодальності в Церкві. Єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький на Месі о 10.00 у катедрі св. Олександра в Києві виголосить конференцію, текст якої ми пропонуємо читачам CREDO.
Конференція про Синод єпископів 2021-2023
«Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія»
Спершу згадаймо походження слова «синод». Воно походить від грецького слова Σύνοδος, що означає «збори, зібрання чи зустріч», а якщо перекладати буквально, «syn-hodos», то це означатиме «прямувати разом». Зверніть увагу саме на це останнє значення, бо ми до нього ще повернемося. Це грецьке слово Σύνοδος переклали латинською мовою двома варіантами: synodus (синод) та concilium (собор).
Уже з перших століть християнства це слово охоче використовували, бо називали ним усі церковні зібрання, які відбувалися чи то в дієцезії або регіоні, чи були зібраннями вселенського рівня. На таких зібраннях, тобто синодах, єпископи, священники та миряни, слухаючи натхнення Святого Духа, у світлі Божого Слова, роздумували над різними, актуальними на той час літургійними, доктринальними, юридичними чи пасторальними питаннями.
Коли ж ідеться про словосполучення «Синод єпископів», то це порівняно новий церковний орган, оскільки папа Павло VI заснував його лише 1965 року. Зробив він це одразу після закінчення ІІ Ватиканського Собору Апостольським листом motu proprio «Apostolica sollicitudo» (Апостольська турбота). Цей Собор надихнув Церкву на створення різних консультаційних органів, на дієцезіяльних чи парафіяльних рівнях, таких як душпастирська чи економічна ради, колегія радників, сенат священників чи синод єпископів.
Згідно з поясненнями чинного церковного права, Синод єпископів — це зібрання окремих єпископів із різних регіонів світу для того, щоб вони своїми порадами надавали Папі належну допомогу в питаннях віри, моралі чи церковної дисципліни. Те, що синод має лише консультативні повноваження, стає зрозумілим із характеру та способу оприлюднення документів, які постають після його закінчення. Всі синодальні пропозиції надсилаються Папі, який на підставі них може випустити, наприклад, апостольське напоумлення. Синод може також самостійно створювати документи; але, знову ж таки, оголосити їх може виключно Папа. У будь-якому разі, завданням Папи є: скликати синод, визначати теми і порядок денний, головувати на ньому особисто або через свого представника та затверджувати списки учасників. До речі, хоча словосполучення «Синод єпископів» згадує лише про єпископів, але в синодальних дискусіях беруть участь також і миряни як спеціальні гості, експерти чи просто спостерігачі.
З 1965 року в Католицькій Церкві відбулося вже 15 Синодів єпископів, які проходили у формі генеральних або спеціальних асамблей. Перші стосуються тем, актуальних для всієї Церкви, другі розглядають справи, актуальні для одного чи кількох регіонів, як, наприклад, Синод у Нідерландах 1980 року або Синод для Амазонії 2019 року. Яка тематика була порушена на попередніх синодах? Учасники дискутували над такими темами: про таїнство священства; двічі — на тему євангелізації; про катехизацію; про Слово Боже та Євхаристію; про формацію священників; про місію мирян; про богопосвячене життя; про служіння єпископа; про сім’ю, про молодь та інші. На сьогодні кожен із вас може ознайомитися з документами, які зазвичай залишаються після закінчення синодальних праць.
Синод, який Папа Франциск 9-10 жовтня цього року розпочав днем роздумів у Ватикані та урочистою Святою Месою, а через тиждень, тобто 17 жовтня, кожен дієцезіяльний єпископ розпочав урочистою Святою Месою у своєму катедральному храмі, — дещо інший. Він відрізняється від усіх попередніх Синодів темою, тривалістю та методологією.
Яка його тематика? Як вказує Папа Франциск, це Синод про синодальність, яка є дорогою Церкви у третьому тисячолітті. Як ми вже згадували, дослівно «syn-hodos» означає «прямувати разом». Саме над оцим «прямуванням разом» за Христом Папа пропонує нам замислитися. Він хоче, щоб усі ми відповіли виключно на одне сутнісне питання: «Як сьогодні, на різних рівнях (від місцевого до вселенського), відбувається оте “прямування разом”, що дає Церкві змогу звіщати Євангеліє згідно з місією, яка їй була доручена? До яких кроків нас спонукає Святий Дух, щоби зростати як синодальна Церква?»
Оскільки це запитання Папи не є простим, як допомогу для учасників синодальних праць він пропонує десять тематичних блоків, або ж тем, дискусії над якими мають допомогти дати відповідь. Ось ці теми: товариші подорожі, слухання, надавання голосу, літургійне служіння, співвідповідальність за місію, провадження діалогу в Церкві та суспільстві, діалог з іншими християнськими конфесіями, влада в Церкві та участь в цій владі, шлях розпізнавання та ухвалення рішень, формування до синодальності. До кожного з цих пунктів пропонується ще й пояснення заради кращого їх зрозуміння. Ці тематичні блоки є заохоченням звернути увагу на тих, хто є нашими союзниками у прямуванні за Христом. Вони спонукають прислухатися до голосу молоді, жінок, богопосвячених осіб чи зовсім відкинених людей. Ці теми схиляють роздумувати над тим, чи у спільнотах підтримується стиль справжньої комунікації; замислитися над тим, як молитва та літургія надихають наше «спільне прямування»; запитують, як спільнота підтримує своїх членів, залучених у різні служіння. Тематичні блоки, запропоновані Папою, стимулюють переосмислити способи діалогу в дієцезії, а також із сусідніми дієцезіями, чернечими спільнотами та рухами, ба навіть із людьми невіруючими. Пропонується також замислитися над тим, як здійснюється влада у місцевій Церкві, як виробляються рішення, які засоби впроваджено для прозорості та підзвітності, як формуються ті особи, що займають у Церкві відповідальні посади.
Папа Франциск хоче, щоб під час цього Синоду не тільки окремі представники країн, єпископи чи миряни, як це було раніше, дискутували в Римі над визначеною їм темою, але усі ми відповіли на поставлене ним запитання про синодальність, тобто «прямування за Христом». Саме тому він молиться до Святого Духа, щоб той обдарував нас даром слухання: «Слухання Бога, аж доки не почуємо крику людей; слухання людей, аж доки не почуємо Бога». А оскільки до синодальних дискусій запрошені всі віряни, й навіть люди з інших конфесій чи невіруючі, Синод триватиме не один-три місяці, як це було раніше, а цілі два роки й відбуватиметься у три етапи. Як нещодавно висловився Генеральний секретар Синоду кардинал Мáріо Грек: «Цей Синод більше не є подією, це процес».
Цього разу синодальний процес матиме три етапи: дієцезіяльний, континентальний та міжконтинентальний. Дієцезіяльний етап розпочинається сьогодні, а закінчиться у квітні наступного року. В кожній дієцезії по парафіях мають бути організовані дискусії серед парафіян, членів різних рухів, товариств і спільнот, над запропонованими Папою темами. Кожен єпископ-ординарій уже визначив дієцезіяльних координаторів синодальних праць. У Львівській архідієцезії це о. Андрій Безкоровайний та о. Славомир Зелінський, у Луцькій дієцезії — о. Павло Хом’як, у Мукачівській — єпископ Микола Лучок, у Кам’янець-Подільській — о. Павло Басистий та с. Корнелія Демська OSB; у Київсько-Житомирській — о. Вадим Русаловський, у Харківсько-Запорізькій — о. Олег Ковиньов та в Одесько-Сімферопольській — о. Роман Крат. Їхнє завдання — залучити якнайбільшу кількість людей у синодальний процес. Папа підкреслює: він хоче, щоб це не було лише «звичайне заповнення анкети, але метою є, щоб на дієцезіяльному етапі змогти “слухати” і, звісно, почути, якнайбільшу кількість людей».
У квітні наступного року синтез відповідей, зібраних Конференцією єпископів із кожної дієцезії, буде передано до Генерального секретаріату Синоду, який працює у Римі. Секретаріат об’єднає їх в окремі 7 документів, які називаються «Instrumentum laboris» (робочий інструмент).
Наступний етап — континентальний. Перед березнем 2023 року відбудуться синодальні дискусії в Африці, Океанії, Азії, на Середньому Сході, в Європі, Латинській та Північній Америці. У цих дискусіях візьмуть участь не тільки єпископи, але також представники Інститутів богопосвяченого життя, Товариств апостольського життя, католицьких університетів тощо. Докладний список запрошених ще невідомий. На завершення секретаріат Синоду об’єднає всі напрацювання у єдиний фінальний документ, який матиме назву «Instrumentum laboris 2». А вже у жовтні 2023 року в Римі відбудеться третій етап — міжконтинентальний, та буде оприлюднено фінальний документ Синоду.
Офіційним гаслом синоду є слова: «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія». Саме ці три слова Папа Франциск вважає трьома колонами синодальної Церкви, а офіційним логотипом є зображення, яке ви бачите на банері у нашому катедральному храмі. Величне дерево життя — повне мудрості й світла, яке сягає аж до неба. В цьому дереві можемо побачити символ святого хреста та крила Святого Духа. Гостія, тобто Тіло Христове, як сонце, займає почесне місце вгорі. Народ у русі «прямує разом» за Христом. 15 різних людей відображають різні стани, вік, особи, життєві ситуації. Діти та хворі прямують попереду (Мт 11, 25), тому що часто Святий Дух промовляє в Церкві саме через них.
Разом просімо Святого Духа, щоб Він допоміг своїй Церкві гідно провести цей синод, щоб Він діяв у кожному з нас та нікого не залишив байдужим до справ своєї Церкви. Дуже доречною є молитва до Святого Духа св. Ісидора Севільського Adsumus Sancte Spiritus, якою розпочинався кожен Собор чи Синод у Католицькій Церкві. Нехай ця молитва стане також і нашою молитвою в намірах синодальних праць.
Adsumus Sancte Spiritus
Ми стаємо перед Тобою, Святий Духу,
зібрані у Твоє ім’я.
Лише з Тобою, котрий ведеш нас.
Оселися в наших серцях,
вкажи нам дорогу, якою маємо йти,
і навчи нею слідувати.
Ми слабкі та грішні;
не дозволяй, щоб ми чинили розлад.
Не дозволяй, щоб незнання
вело нас неправильним шляхом
чи упередженість впливала на наші дії.
Нехай у Тобі віднайдемо нашу єдність,
щоб ми могли разом прямувати до вічного життя,
і щоб ми не зійшли зі шляху істини
і того, що правильне.
Про все це ми просимо Тебе,
Котрий дієш у кожному місці та в будь-який час,
у сопричасті Отця і Сина,
тепер і навіки.
Амінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
