Конгрегація Божественного культу та дисципліни Святих Таїнств оприлюднила декрет щодо застосування змін, внесених до канонічного права Апостольським листом Motu Proprio Папи Франциска «Magnum Principium» в тому, що стосується затвердження перекладів літургійних книг.
У вересні 2017 р. Папа Франциск видав Апостольський лист Motu Proprio «Magnum principium», завданням якого є сприяти кращій співпраці між Конференціями єпископів і Конгрегацією Божественного культу та дисципліни Святих Таїнств у тому, що стосується затвердження перекладів літургійних текстів місцевими мовами. В п’ятницю, 22 жовтня 2021 р., літургійне відомство Римської Курії оприлюднило декрет щодо практичного застосування змін, внесених до відповідного канону Кодексу канонічного права — пише Vatican News.
Відповідальність і доступність
В інтерв’ю для ватиканських медіа архієпископ Артур Роше, префект Конгрегації Божественного культу, пояснив, що згаданий папський документ змінив деякі формулювання 838 канону, який стосується видання літургійних книг місцевими мовами. У цьому документі також викладені основоположні принципи щодо перекладу літургійних текстів, які будучи молитвою Церкви, підлягають затвердженню компетентної церковної влади.
«По суті, все це призначене для того, щоби зробити простішою та пліднішою співпрацю між Святим Престолом і Конференціями єпископів. На них лежить велике завдання перекласти, а також відтворити своїми мовами все те, що міститься в літургійних книгах Римського обряду. Це завдання є великою відповідальністю, бо завдяки цим перекладам може звіщатися об’явлене Боже слово, а молитва Церкви — виражатися мовою, зрозумілою для Божого люду», — зазначив архієпископ Артур Роше.
Більша відповідальність на місцях
Префект Конгрегації Божественного культу розповів, що декрет, датований 22 жовтня 2021 р., днем літургійного спомину святого Йоана Павла ІІ, пояснює норми, які стосуються видання, контролю та затвердження літургійних книг. У першій частині він представляє приписи, яких слід дотримуватися при виданні літургійних книг, як у тому, що стосується перекладу, так і при впровадженні «глибшої» адаптації.
За його словами, реформа Папи Франциска має на меті підкреслити відповідальність та компетентність єпископських конференцій, як у тому, що стосується оцінки та затвердження літургійних пристосувань на теренах їхньої компетенції. З іншого боку, за конгрегацією зберігається завдання перевіряти ці пристосування, апробовані єпископатами, та затверджувати здійснені переклади.
Перший досвід
Відповідаючи на запитання про досвід впровадження в життя реформи, здійсненої Святішим Отцем чотири роки тому, колишній секретар і теперішній префект літургійного відомства Римської курії оцінив його як «дуже позитивний і збагачувальний». «У щоденній праці ми відчуваємо вселенскість Церкви й водночас особливості кожної місцевої Церкви», — сказав архієпископ Артур Роше, підкресливши, що згідно з бажанням Папи Франциска, Конгрегація Божественного культу та дисципліни Святих Таїнств має бути «засобом на служінні Вселенській Церкві», який допомагає «наблизити Божий люд до літургії, а літургію до Божого люду».