Стіни цієї каплиці, повністю викладені людськими черепами та кістками, вражають. У XVI ст. францисканці побудували в португальському місті Евора каплицю, яка нагадує про неминучість смерті.
У багатьох середньовічних храмах зберігаються колекції людських кісток, що називаються оссурії (від лат. ossum). Але жоден із них не може зрівнятися з дивовижною Capela dos Ossos, дослівно — Каплицею кісток, що оздоблена п’ятьма тисячами людських кісток! Вона розташована при храмі св. Франциска в португальському місті Евора. Каплицю збудували в XVI cт., коли на місцевому цвинтарі забракло місця для поховання померлих.
Францисканці, які опікуються храмом св. Франциска, замість того, щоби шукати нове місце для поховання померлих, вирішили створити небувалу каплицю, мета якої — нагадувати відвідувачам про неминучість смерті. Ця каплиця — своєрідне memento mori!
На нас чекають
Люди, які приходять до каплиці, буквально оточені кістками: її стіни оздоблені черепами, а з кісток рук і ніг зроблено колони. Ця нетипова «декорація» — своєрідна «ілюстрація» вигравіруваного над входом до каплиці напису Nós ossos que aqui estamos, pelos vossos esperamos («Наші кістки, які тут спочивають, чекають на ваші кістки»).
Щоби краще зрозуміти намір францисканців, варто познайомитися з історією Евори. В XVI ст. місто процвітало завдяки торговим шляхам із португальських колоній у Південній Америці. Багато мешканців більше стали цікавитися помноженням багатства, ніж вірою.
Тому францисканці вирішили створити місце, яке би заохочувало до роздумів про неминучість смерті й наслідки людських учинків. Цей намір описав у своєму вірші, відтвореному на одній із колон, о. Антоніо да Асенсі:
Куди прямуєш, подорожній? Зупинись…
Не поспішай.
Не маєш іншої турботи, ніж та,
На якій зосереджений твій погляд.
Пригадай, скільки людей покинуло цей світ,
Замислись, що твій кінець такий самий.
Це добрий привід для роздумів.
Якби ж усі це зробили!
Подумай про свій вплив на долю.
Серед усіх турбот світу
Ви так мало думаєте про смерть.
Якщо ти раптом сюди потрапиш,
Затримайся… подбай про свою подорож.
Що довше затримаєшся, то далі підеш.