Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 21 листопада
Притча про безіменного багатія та вбогого Лазаря є однією з тих сторінок, які, якщо будуть прийняті всім серцем, допомагають нам залишатися людьми. Допомагають піклуватися одне про одного, звільняють від ризику скотитися до посередності та байдужості.
Це все непросто. Інколи це відкриває наші рани та змушує знову відчути тягар проблем. Але саме так ми виражаємо все багатство нашого імені християни. Ми також щодня потребуємо, щоби Бог і ближні поглянули на нас із милосердям та прихильністю. Щоби вони ніколи не відмовили нам у пробаченні та обіймах любові.
Але в чому полягав непробачальний гріх багатія зі сьогоднішньої притчі? Звісно ж, не в багатстві, яке могло стати великою нагодою творити добро та допомагати іншим. Багатство саме собою не є чимось поганим. Поганими є скупість, зло байдужості, життя лише для себе, яке розцінює інших лише як слуг, небажання побачити в ближньому його людську гідність.
Євангеліє не каже, що цей багатій погано поводився з убогим Лазарем, принижував його, бив чи проганяв. Він просто його не бачив. Бідняк був для нього невидимкою. Бездомний, позбавлений власної землі, чужинець, позбавлений прав громадянина. Дійсно, справжньою протилежністю любові є не злоба, а байдужість. Відстань, що відділяє нас від інших, унаслідок байдужості стає безоднею, через яку не можна перейти на інший бік навіть у вічності.
З євангельського опису не випливає, що багатій ненавидів убогого, робив йому кривду. Я не зробив нікому кривди! Скільки ж разів ми казали ці слова, щоби виправдати себе!
Але ж як шкода було би провести наше життя, єдине життя, що маємо, турбуючись лише про те, щоб не зробити нікому нічого поганого. Для цього вистачило б і не народжуватися. Але ми народилися і не можемо сховатися від свого покликання. Життя, кожне життя, є цінним талантом, який ми можемо і маємо зробити плідним, щоби воно стало добром та благословенням для тих, хто живе поруч. Тож не вистачить лише не зробити зла нікому. Ми хочемо, щоби наше життя було добрим та породжувало добро. Ми хочемо, щоби хтось міг благословити той момент, коли зустрів нас у своєму житті. Нехай Архистратиг Михаїл допомагає нам бути хоч трохи подібним до нього та до ангелів, тобто посланцями добра, які чинять добро усім, кого зустрінуть на життєвому шляху.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
