Сьогодні, 22 листопада 2021 р., відбулися похоронні урочистості о. Леоніда Ткачука MIC, який нещодавно відійшов до Дому Отця.
Як повідомлялося, о. Леоніда поховали у Чернівцях на Вінниччині. Про жалобні урочистості для CREDO розповів єпископ Павло Гончарук.
— Відбувся похорон о. Леоніда Ткачука, який був священником — як я почув сьогодні — 32 роки. Цей священник-маріянин відзначався батьківською турботою, великим серцем, старанністю в різних напрямках служіння: у душпастирстві, в навчаннях, сповіді, звершення таїнств, — але також він був відомий як той, хто відновлював храми і не боявся йти в незнане. Навіть якщо попереду були труднощі, навіть якщо потрібно було відбудувати руїну, то він не дивився, яка вона, але зразу брався до роботи. Він був стратегічний і наполегливий у своїй діяльності.
Він служив у Кам’янець-Подільській дієцезії, потім у нашій Харківсько-Запорізькій, побудував у Харкові на Олексіївці храм у парафії Святого Сімейства — до речі, зробив усе дуже гарно і старанно, аж до недантичності. Потім його призначили на служіння у Севастополі, в Криму, де повернули храм, щоб він його відбудував, — але, на жаль, хвороба його зупинила, і зрештою сталося так, що він відійшов до Господа.
Я радий, що міг бути на похороні такої людини. Я його пам’ятаю ще зі свого дитинства, як уважного, привітного священника, який завжди запитається, як справи, — хоч ми і не були знайомі достатньо близько. Я бачив його у служінні, як священника. Бачив також і сьогодні на похороні, як багато було священників і сестер-монахинь, людей, які поприїжджали з різних куточків України, вірян, які добре відгукувалися про нього. Єпископ Станіслав Широкорадюк зазначив, що ми сьогодні «ховаємо священника, який жив як священник і помер як священик», і навіть його похорон — саме як священника — є заохоченням для нас усіх.
Нехай Бог йому дарує вічне спочивання. Як єпископ Станіслав зазначив, він не був «робоча конячка», він був «робочий віл», тобто тягнув на собі дуже багато. І робив це дуже гарно, з жертовністю, з готовністю й не нарікаючи, не шукаючи причин, чому не робити, тільки завжди шукав способу, як це все виконати. Такого священника ми сьогодні поховали, і я дякую Богові за дар його життя.