Благодійна організація Aid to the Church in Need (ACN) оприлюднила доповідь про поводження з жінками та дівчатами з християнських меншин у країнах частини Африки, Близького Сходу та Південної Азії. Документ називає наявну ситуацію «катастрофою прав людини», повідомляє Catholic News Agency.
У дослідженні під назвою «Почуй її крики», опублікованому 24 листопада 2021р., сказано, що «в найкращому разі» ситуацію з примусовими наверненнями до ісламу можна прирівняти до геноциду. Воно висвітлює випадки у таких країнах, як Єгипет і Пакистан, а також зосереджує увагу на Нігерії, яку Державний департамент США нещодавно несподівано виключив зі списку країн із найбільш кричущими порушеннями релігійної свободи.
Дослідження свідчить про численні випадки викрадень та експлуатації жінок. Згідно з даними, 95% жінок і дівчат, викрадених ісламістами у Нігерії, були християнками, так само, як і 70% примусово навернених в іслам і змушених до шлюбу жінок у Пакистані.
ACN описує звіт як «перший, що зосереджується на феномені викрадення молодих жінок, оскільки їхня стать і релігія роблять їх вразливими до викрадень і нападів».
Мішель Кларк, правозахисниця, що займалася вивченням важкого становища коптських християнок, сказала: «Я вважаю, що звіт робить важливу справу, оскільки звертає увагу на ці викрадення, примусові навернення та примусові шлюби з більш широкої та глобальної точки зору, ніж звіти лише про одну країну. Ми можемо усвідомити, що це відбувається не в якомусь одному місці. Це відбувається у дуже багатьох місцях: на Близькому Сході, у Центральній Азії та Африці. Тому дуже важливо пролити світло на справжній масштаб цієї проблеми».
Звіт, що включає тематичні дослідження з Єгипту, Іраку, Сирії, Мозамбіку, Нігерії та Пакистану, стверджує, що «пандемія стала ідеальним середовищем для актів сексуального насильства». Вразливі люди, що перебувають на карантині зі своїми сім’ями, зазнають більшого ризику, особливо на Близькому Сході та в Північній Африці.
«Випадки системних викрадень, сексуального насильства, примусових шлюбів та навернення християнок в іслам у таких країнах, як Нігерія, Ірак та Сирія, можна віднести до категорії геноциду за своєю природою», — сказано у звіті.
Документ нагадує, що один з елементів Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього 1948 року — це «заходи, спрямовані на запобігання народженню дітей в окремій групі».
«Таким чином, існує зв’язок між дівчатами та молодими жінками, що перебувають у центрі уваги цього дослідження, та Конвенцією, яка кваліфікує геноцид як “діяння, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу”», — сказано у звіті.
Мішель Кларк каже, що її власний досвід документування зловживань проти коптських жінок у Єгипті свідчить про зростання масштабів проблеми: зокрема, збільшується кількість прохань про надання притулку в інших країнах з боку жінок, які втікають із Єгипту, боячись викрадень, примусових навернень і шлюбів.
Християни становлять близько 10% населення Єгипту, яке налічує загалом 104 млн осіб. 90% із них належать до Коптської Православної Церкви, яка сягає корінням святого Марка. Дослідження ACN свідчить, що християни у Єгипті зазнають різних форм дискримінації, а єгипетська влада «дуже зневажливо» ставиться до випадків примусового навернення викрадення та навернення християнських жінок. У документі наводяться слова колишнього члена банди, яка займалася викраденнями. Він сказав, що викрадення були «ретельно організовані», а дівчат передавали групам мусульман-салафітів, які змушували їх приймати іслам.
«Колишній член банди також заявив, що викрадачі отримують від цих груп щедру платню, і що серед поліцейських є змова: повідомляти, нібито ці жінки зникли безвісти, а не були викрадені».
Мішель Кларк висловила сподівання, що уряди країн почнуть серйозно ставитися до проблеми. «Визнання інших урядів дуже важливе. Ми не повинні дозволяти зловмисникам думати, ніби вони можуть продовжувати свою діяльність безкарно і ніби нікого не хвилює, що вони роблять», — сказала вона. Мішель додала, що кожен християнин може долучитися до допомоги жінкам, які страждають, принаймні молитвою, бо сила молитви — дуже важлива.
фінансово.
Щиро дякуємо!
