Супом із дубової кори, шишок і хвої пригощали перехожих у Вінниці

У День пам’яті жертв Голодомору, 27 листопада, у Вінниці обласним молодіжним центром «Квадрат» було влаштовано акцію «Непораховані 1932-1933». Цього дня в центрі міста  вони пропонували перехожим скуштувати «найгірший в світі суп» і частували їх варивом … з дубової кори, шишок і хвої — тих «продуктів», якими мільйони наших співвітчизників рятувались від голодної смерті під час штучного голоду, створеного безбожною червоною владою у 1932-33 роках. 

«Наш центр має мету сприяти всебічному розвитку і патріотичному вихованню молоді. Сьогодні ми хочемо розповісти про жахливі події початку 1930-х років сучасною мовою, образами, зрозумілими  сучасній людині, — розповіла працівниця Центру пані Вероніка Бабич. — Адже минуле забувається, а пам’ятати про це потрібно. Перш за все, щоб таке жахіття ніколи не повторилось ні в нашій країні, і ніде в світі. Нагадуючи про Голодомор, ми хочемо показати, що їли в ті страшні часи. Іншої їжі не було — лише цією «стравою», споживна цінність якої дорівнюється нулю, можна було врятуватись. Її «рецепт» нам передали студенти Української академії лідерства, вони ж його пізнали з родинних спогадів». 

Відвідувачам акції розповідали про те, що коїлось на українській землі в ті часи, та про причини, які призвели до цієї жахливої трагедії. Періодично вмикався аудіозапис з розповіддю про те, якими нелюдськими методами – вилученням не тільки харчових продуктів, але й речей, які можна було обміняти на хліб, забороною виїзду за межі України, тощо — безбожний режим здійснював геноцид українського народу. Дехто з відвідувачів зізнавались, що про такі подробиці вони чули вперше. Перед наметом було виставлено 24 стільці, на кожному з яких горіла свічка. Саме стільки людей в Україні вмирало в пік смертності від голоду в середньому щохвилини.

«Непораховані 1932-1933»” — це проєкт, який створила Українська академія лідерства у партнерстві з агенцією «Gres Todorchuk PR» восени 2017 року. Мета проєкту — поширення знання про Голодомор серед широкої громадськості усього світу, щоб якомога більше країн визнали його геноцидом українського народу. Вперше у форматі «вуличного ресторану» проєкт було здійснено в Ізрáїлі, потім — у Бельгії. Три роки тому подібну акцію проведено у Львові.  Назва проєкту пов’язана з тим, що точне число померлих від голоду в ті страшні роки –– адже їх ніколи не реєстрували і не рахували, а до 1991 року в СРСР трагедія Голодомору ретельно приховувалась — ніколи не буде встановлено.