Напередодні урочистості Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії двоє семінаристів міжнародної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці прийняли служіння аколітату.
Віґілійну Святу Месу в храмі Святого Духа, під час якої було звершено обряд, очолив єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович. Аколітами стали вінничани, тезки з майже однаковими прізвищами Олександр Дмитришен і Олександр Дмитришин.
Разом із владикою Радославом у Святій Месі співслужили ректор семінарії «Redemptoris Mater» о. Мирослав Цибульський, настоятель парафії Святого Духа о. Віталій Кащук, настоятель парафії Божої Матері Ангельської бр. Юзеф Хроми OFMСap, священники парафії Святого Духа о. Павло Щука і о. Фридерик Гарліцкі. Серед тих, хто взяв участь в урочистій літургії, були батьки нових аколітів п. Валерій і п. Галина Дмитришени та п. Павло і п. Ольга Дмитришини.
Читайте також:
Що таке аколітат?
«Урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, в святкування якої ми входимо в цій літургії, — сказав для CREDO єпископ Радослав Змітрович, — це велика урочистість нашої Церкви, багатьох згромаджень і спільнот. Це велике свято також і для спільнот Неокатехуменальної Дороги, в яких ці хлопці, двоє Олександрів, розпізнали своє покликання до священства. Діва Марія повірила в те, що Бог може робите неможливе. І завдяки цій вірі в неможливе ми сьогодні переживаємо цю радість. Адже хіба міг би хтось подумати, що тільки завдяки тому, що іспанець Кіко Арґуельйо почув заклик Діви Марії творити спільноти вірних на зразок Святого Сімейства з Назарету, які б жили в простоті і прославленні, такі спільноти створюватимуться в усьому світі, також і в далекій від Іспанії Україні? Хіба міг би хтось подумати, що завдяки цьому двоє вінничан розпізнають своє покликання? Сьогодні вони зробили ще один крок до священства. Радіймо і молімося, щоб Господь зміцнив їх у їхньому покликанні, а також за нові покликання, особливо з України».
Те, що Пресвята Діва повірила, що для Бога немає нічого неможливого, Його Преосвященство не раз підкреслював у проповіді. «Ви, — сказав він, звертаючись до семінаристів, що приймали аколітат, — маєте особливий дар: ваш аколітат прихований, адже сьогоднішня урочистість більша, ніж прийняття вами аколітату. І це добре, коли служіння приховане, непомітне, коли воно немовби занурене в Церкву, коли ми є частинками цього прекрасного тіла, яким є Церква. Для такого служіння людина повинна мати відповідний фундамент. Фундамент, не порушений первородним гріхом. Марія мала благодать отримати цей фундамент уже від самого зачаття. Тому й повірила в неможливе, повірила в те, що стане Матір’ю Божого Сина. А що може бути більш неможливим? Тільки смерть Божого Сина за наші гріхи. В Його смерті проявилась безкінечна любов Бога до людей: щоби спасти людину, Бог готовий на все — навіть віддати на смерть свого Сина. Хрест Ісуса дає відповідь на всі страждання, а разом із тим ставить запитання: чи хочеш ти неможливого? Чи хочеш, щоб Господь став фундаментом твого життя?»
«У семінарії ви готуєтесь особливим чином служити Євхаристію. І сьогодні на шляху цього приготування для вас відкривається нове служіння: приносити людям це Таїнство, що є джерелом християнського життя. Робіть це з пошаною, у простоті й покорі», — закінчив проповідь Його Преосвященство.
Єпископ вручив новим аколітам дискос із гостією і чашу — атрибути їхнього служіння.
«Мене, — сказав Олександр Дмитришен, — особливо зворушили слова єпископа Радослава про наш прихований аколітат. У них я почув заклик шукати прихованого служіння, а не показового, яким би я вивищувався».
фінансово.
Щиро дякуємо!
