Папа: «зібратися і поспішити» у напрямку Різдва і наших ближніх

У роздумах перед недільною полуденною молитвою «Ангел Господній» на ІV неділю Адвенту Папа говорив про необхідність робити вчинки милосердя.

Перший учинок милосердя, який ми можемо зробити щодо ближнього, це вийти йому назустріч зі спокійним та усміхненим обличчям. Такою думкою Папа Франциск підсумував повчання, яке виголосив перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 19 грудня 2021 р. Він коментував розповідь святого євангеліста Луки про те, як Марія відвідала свою родичку Єлизавету, пише Vatican News.

Франциск зауважив: отримавши звіщення від ангела, Марія не залишилася вдома, обмірковуючи те, що трапилося і які наслідки це матиме. Вона думає про ближнього: про свою родичку, яка вже в літах, при надії та може потребувати її допомоги. «Марія, вставши, пішла з поспіхом», — читаємо в Євангелії. Саме на цих двох дієсловах Святіший Отець запросив зосередити увагу «на останньому етапі адвентової мандрівки».

Вставати перед лицем труднощів

Після Благовіщення перед Пречистою Дівою відкривався важкий період: неочікувана вагітність наражала Її на сувору кару. Можемо тільки уявити, які думки Її турбували. «Однак Вона не знеохочується, не занепадає духом, але встає. Не скеровує погляд униз, на проблеми, — але вгору, до Бога. І думає не про те, в кого просити про допомогу, але кому допомогти», — сказав Папа. Від Богородиці ми повинні вчитися цього способу реагувати: підводитися — насамперед тоді, «коли є загроза, що труднощі можуть розтоптати нас».

Але чому вставати? «Бо Бог — великий і готовий підвести нас, якщо простягнемо Йому руку», — відповідає Святіший Отець, заохочуючи чинити як Марія: роззирнутися довкола, чи хтось не потребує нашої допомоги, бо, «допомагаючи іншим, допоможемо самим собі підвестися з труднощів».

Прямувати вперед із Божою радістю

Другий жест — «іти з поспіхом», що не означає йти кудись нервово, заклопотано, але прямувати «з радісним кроком, дивлячись уперед з довірою», не даючи поглинути себе неохоті, не потрапляючи в полон нарікання. Прямуючи до Єлизавети, «Марія йде жвавим кроком людини, чиє серце і життя наповнені Богом та Його радістю». Тож Папа заохотив замислитися над тим, якими є наші «кроки». Чи ми активні, а чи волочемося в меланхолії? Чи прямуємо вперед із надією, а чи стоїмо на місці, плачучи над собою?

За словами Святішого Отця, потрібно також розвивати здорове почуття гумору, наслідуючи таких святих, як Томас Мор чи Филип Нері, і не забувати, що «найперший учинок милосердя, який ми можемо зробити ближньому, це подарувати йому спокійне та усміхнене обличчя. І нести йому радість Ісуса, як Марія вчинила для Єлизавети», — сказав Папа, побажавши:

«Нехай же Божа Мати візьме нас за руку та допоможе нам підвестися та з поспіхом прямувати до Різдва!».