Свята та святі

Святий Севастіан, мученик

19 Січня 2022, 18:56 545

Римо-катол.: 20 січня (довільний спомин)

Мабуть, не буде помилкою припустити, що ім’я цього святого в уяві багатьох людей викликає образ чоловіка, чиє тіло прошите стрілами. І це не дивно: адже історія святого Севастіана знайшла відображення у творчості багатьох митців, також і всесвітньо відомих, від ХV по ХХ століття. А їхні твори, що зображують сьогоднішнього покровителя, має не один славетний музей. Кожний художник зображував св. Севастіана по-своєму, але ці твори об’єднані стрілами в тілі мученика. Звідси і загальноприйнята думка, що його саме застрелили з лука. Хоча насправді все було дещо інакше. Отже, хто він був, один зі святих покровителів цього дня?

Згідно з відомостями, що дійшли до нас, Севастіан народився у місті Нарбоні в Галії (сучасна Франція) близько 256 року, як вказують деякі джерела — у знатній і багатій родині. Освіту здобув у Медіолані (Мілані); там деякий час жив. Потім пішов служити в преторіанську гвардію — особисту охорону імператорів, при імператорах-співправителях Діоклетіані й Максиміані став її начальником. Був хоробрим воїном, розумним і справедливим начальником, правдивим у словах і розсудливим у порадах, які давав іншим. Отож не дивно, що серед підлеглих користувався повагою і авторитетом. Таємно сповідував християнство і, як каже традиція, користуючись своїм становищем при імператорському дворі, врятував багатьох християн від переслідувань, а також проголошував Євангеліє серед підлеглих. Він також відвідував в’язниці й підтримував ув’язнених там християн.

Як кажуть — все таємне рано чи пізно стає явним. Віра Севастіана стала явною, коли двоє його друзів-християн — брати Марк і Маркелін — були за свою віру засуджені до страти. Спочатку брати трималися твердо, але сльозливі умовляння батьків, дружин і друзів-язичників похитнули їх у намірі постраждати за Христа. Й ось коли вони вже були готові поступитися умовлянням, Севастіан прийшов у дім хранителя імператорської казни Нікострата, де їх утримували під арештом, і звернувся до них із промовою, яка надихнула братів та переконала їх залишитися вірними Христу і Його Євангелію.

«Славні воїни Христові, — казав святий, звертаючись до Маркеліна і Марка, — не кидайте знамен ваших перемог заради жіночих сліз і не давайте перепочинку скинутому під ваші ноги ворогові, щоб він, отримавши знову силу, не почав із вами боротьбу. Піднесіть же славну хоругву вашого подвигу над земними пристрастями. Якби ті, кого ви бачите у сльозах, знали, що є інше життя — безсмертне і безболісне, в якому панує безустанна радість, — то неодмінно побажали б увійти в нього з вами і, зневажаючи тимчасове життя, намагалися би здобути вічне. Хто не хоче бути служителем вічного життя, той і це тимчасове життя загубить надаремно».

Ті, хто чули Севастіана, потім розповіли, що бачили навколо нього сімох ангелів і прекрасного Юнака, що благословив майбутнього святого і сказав йому: «Ти завжди будеш зі Мною».

Тоді дружина господаря дому Нікострата Зоя, яка шістьма роками раніше втратила дар мови, підійшла до Севастіана і, ставши перед ним навколішки, знаками просила, щоб він її зцілив. Святий осінив жінку хресним знаменням, і вона відразу ж почала говорити, прославляючи Господа Ісуса Христа, і сказала, що бачила Ангела з розкритою книгою, з якої Севастіан читав свою проповідь. Усі, хто бачив це чудо, увірували у Спасителя. Нікострат власноруч зняв кайдани з ув’язнених Маркеліна і Марка й порадив їм залишити Рим, — але вони відмовилися.

Коли ж Нікострат і Зоя попросили про хрещення, Севастіан порадив зробити так, щоб таїнство прийняли якомога більше людей. Тоді Нікострат розповів про чудесне зцілення його дружини начальникові римських в’язниць Клавдію і попросив прислати до його дому в’язнів, щоб вони прийняли хрещення. Клавдій прийшов із двома своїми хворими синами і привів із собою 16 засуджених в’язнів. Севастіан, розмовляючи з ними, переконався, що всі вони гідні бути охрещеними. Він покликав пресвітера Полікарпа, який приготував їх до прийняття таїнства, і наказав поститися до вечора. Ввечері того дня було охрещено 64 особи. Ті з них, які не вважали себе готовими засвідчити свою віру мученицькою смертю, виїхали з Рима. Ті, що залишились, збиралися для спільних молитов у таємного християнина, імператорського урядовця Кастула. Невдовзі для них настав час постраждати за віру.

Першою схопили дружину Нікострата Зою. На суді вона мужньо визнала віру у Христа й була повішена. Нині її вшановують як святу; день її спомину в Католицькій Церкві — 5 липня, у православних — 31 грудня. Традиція передає, що вона явилась Севастьянові у видінні й розповіла йому про свою смерть. Потім були схоплені Нікострат, його брат Касторій, Клавдій та його сини. Після того, як вони відмовилися скласти жертву язичницьким божествам, їм прив’язали камені на шиї та кинули в море. Пізніше були вбиті Кастул і брати Маркелін і Марко, на той час уже рукоположені в диякони: їх видав псевдохристиянин Торкват.

Останнім заарештували Севастіана. Його особисто допитував Діоклетіан і у властивій йому манері «поєднання батога і пряника» (більше про імператора Діоклетіана можна прочитати у статті про спомин св. Юрія) намагався схилити до відречення від Христа. Коли ж переконався у безплідності своїх намагань, наказав вивести Себастьяна за місто і розстріляти з луків. Вночі після розстрілу вдова страченого Кастула Ірина прийшла забрати тіло святого і поховати, але… знайшла його живим. Стріли, які в нього влучили, не ушкодили життєво важливих органів; рани від стріл були глибокі, але не смертельні. Ірина забрала його до свого дому, де він перебував, поки не одужав від поранень. Коли ж одужав — не тільки відмовився залишити Рим, як радили йому друзі-християни, але й сам, перший підійшов до співправителів Діоклетіана і Максиміана, які йшли до язичницького храму, і привселюдно висловив їм «усе, що думав» про їхнє правління. За наказом Діоклетіана, Севастіана вивезли на іподром і вбили камінням (за іншими — забили палицями), а тіло кинули у стічний канал Велика Клоака (Cloaca Maxima). Вбитий мученик явився у нічному видінні християнці на ім’я Лукіна і сказав забрати його тіло й поховати, що вона і зробила.

Святого Севастіана поховали в катакомбах, які нині звуться його ім’ям. Згодом над катакомбами постав храм св. Севастіана-за-мурами (San Sebastiano fuori le mura), де нині зберігаються реліквії святого.

До образу св. Севастіана століттями зверталися художники, серед них такі всесвітньовідомі, як Тиціан та Ель Греко, у ХХ ст. — Сальвадор Далі. Своїм покровителем св. Севастіана вважають спортсмени-лучники; також він є покровителем п’яти муніципалітетів у Португалії.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

мученики

ПЕРСОНА

св. Севастіан

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: