В Новограді-Волинському 17 січня 2022 року відбувся перший в історії міста Молитовний сніданок.
Міський Палац культури ім. Лесі Українки прийняв у хабі «IDEA» понад сотню запрошених гостей-учасників. Як сказала ведуча і співорганізаторка заходу Наталія Борис, заступниця міського голови Новограда-Волинського, не було нікого, хто би відмовився. Також не було й тих, хто би на цій зустрічі не захотів виголосити своє слово і молитву інакше, ніж українською мовою.
Для «Території успіху IDEA» перший Молитовний сніданок теж став першим заходом. Міська влада неабияк вклалася у покращення цього місця. Тим приємніше бачити, що історія хабу починається зі спільної молитви. Це стало своєрідним втіленням того, про що говорили учасники зустрічі: кожна справа, щоб розвиватися, має починатися з молитви.
Одне з основних прав людини
Думка провести Молитовний сніданок у Новограді-Волинському прийшла Олегові Годуну — депутатові міської ради, начальникові житлово-комунального управління, за віросповіданням — баптистові. Разом зі згаданою Наталією Борис, греко-католичкою, вірянкою місцевої парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці, вони підготували та провели цей сніданок. Запросили музичні колективи та виконавців. Момент урочистого початку відзначило виконання духовного гімну України «Боже Великий Єдиний». Його заспівав народний камерний хор учителів Школи мистецтв. Також для гостей Молитовного сніданку виконала «Ave Maria» Марія Смоляр, мешканка Новограда-Волинського — переможиця конкурсу «Україна має талант».
Молитовні сніданки — це вже традиція, яку світ досить давно знає. У Верховній Раді України їх проводять уже кілька років, також і на місцях подекуди ці зустрічі прижилися. Скажімо, в Житомирі Молитовні сніданки це вже просто робочі зустрічі, які відбуваються двічі на місяць. Звісно, така урочистість, як Перший сніданок, вимагає великої організаційної підготовки і має свою «пишноту» проведення. Натомість коли такі зустрічі стають тим, чим якраз і мають бути — не офіційними заходами, які мало до чого зобов’язують, а саме робочими зустрічами віруючих лідерів заради спільних справ на благо своєї громади, — то вони стають важливим інструментом для облаштування життя конкретного міста чи регіону. Саме про це розповідав організаторам о. Олег Лучка, директор житомирського «Карітасу» (УГКЦ), член обласної Ради Церков, який має у цій справі чималий досвід.
Відповідно до програми Молитовного сніданку, гості-учасники (саме так — кожен гість мав свою участь, нікого не запрошували просто побути пасивним глядачем) виходили до мікрофона, говорили свої короткі роздуми і запрошували до спільної молитви. Керуючий Житомирсько-Овруцькою єпархією ПЦУ єпископ Паїсій відзначив, що «це гарна українська традиція — зібратися разом і за спільним столом мати живе спілкування». Молитовний сніданок важливий ще й як прояв одного з основних прав людини — права сповідувати віру.
Кожен є служителем
Міський голова Новограда-Волинського Микола Боровець сказав: «Я переконаний, що будь-якій справі, яку ми робимо через молитву, буде даровано увінчання добрим результатом». Праця без молитви, сказав міський голова, це рабство, а молитва без праці — це жебрацтво. Бог дає нам, усім дуже різним, робити добрі справи, кожному по його силах. Коли Бог є поруч із нами? Коли ми робимо добре. Через чесність, стриманість, доброчинність, старанність — на цій дорозі ми знаходимо Бога і долаємо свої труднощі.
Серед побажань цього дня одне було найчастішим: щоби плодом Молитовного сніданку стала практика молитви. Щоб, повернувшись на свої робочі місця, ми вже вміли розпочинати свій робочий день молитвою.
Хвилиною мовчання учасники вшанували загиблих українських воїнів, бійців Національної гвардії, прикордонників та добровольців, які загинули за Україну, та мирних жителів, що стали жертвами терористів. «Ми маємо бути згуртованою нацією, яка бореться за свої права», — сказала ведуча, Наталія Борис.
Навіщо нам Молитовні сніданки? — щоб говорити про значення молитви також і в громадському просторі, а не тільки в церкві. Господь Ісус, ідучи на смерть, просив учнів чувати і молитися, щоб не впасти у спокусу, бо ми люди слабкі. І це стосується кожного з нас, — зазначив у своєму слові о. Олег Лучка. І духовенство, і держслужбовці — це служителі. «Люди вас вибрали, люди на вас покладаються, — наголосив протопресвітер. — Пам’ятайте про це».
Привітати Бога з днем народження
Від РКЦ в Україні на цій молитовній зустрічі були настоятель місцевої парафії Христа Царя Всесвіту о. Віталій Луковський, а також владика Олександр Язловецький, єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії. Він представляв ординарія, єпископа Віталія Кривицького, нинішнього голову Житомирської обласної Ради Церков. Виступ і молитва єпископа Олександра були поєднані з молитвою медиків Новограда-Волинського.
— Різдво, яке ми святкуємо, це свято народження Спасителя, — сказав Його Екселенція. — Зазвичай на Різдво ми обмінюємося привітаннями і побажаннями. Але коли хтось святкує день народження, то треба вітати його, а не один одного. Цими днями ми святкували Народження Христа, то маємо Йому скласти наші побажання! Звісно, вітати Господа з днем народження нам дивно. Радше хочеться сказати: дякуємо Тобі, Господи, що Ти народився, це така грандіозна подія! Але Він народився, бо мав свій план. Він прийшов у світ не щоб ми сказали: ой, який гарний і милий! — як кажемо про немовлят. Ні, наш Бог народився, маючи конкретний план спасіння людства. Він навчав, страждав, помер на хресті, щоб відкрити нам брами раю, щоб ми після смерті могли перебувати з Ним. Тому ще раз — дякуємо Тобі, Господи, за Твоє народження. За те, що ми Тебе знаємо! Життя з Богом — радісне, дає надію, і ти знаєш, навіщо живеш і куди йдеш. Без Нього все зовсім інакше, і невіруючі люди саме цього зазнають… Дякуємо Тобі, Господи, і бажаємо Тобі, щоб усі відкрили серця на Твоє народження, щоб Ти народився також у наших серцях. Бажаємо Тобі, Господи, щоб особливо кожний з тут присутніх виконував Твою волю. Бажаємо Тобі, щоб Ти бачив в нас єдність, таку важливу! Бажаємо Тобі, Господи, бачити серед нас любов до ближнього. А як ми на любов не здатні, то хоч би повагу, людяність у стосунках. Оцього ми Тобі бажаємо, Господи! І щоб усі ті, хто визнають віру в Тебе, усвідомлювали — особливо зараз мова про вас, державних мужів, кому Бог дав владу, хто має своїх підвладних, — що Ти не тільки народився як мала дитина, а що Ти — Той, хто колись прийде у славі судити живих і мертвих. Ти поставиш кожного перед собою і спитаєш: що ти робив, як ти робив, як ти дотримувався Моїх заповідей? І щоб нам тоді не було соромно. Оцього бажаємо! Щоб у ділах кожного, попри гріхи, переважало добро. Тоді Бог скаже: дякую, слуго вірний, увійди до радості Господа твого!
Щоб працювати разом, треба одні одних знати
Голова Українського Біблійного Товариства Григорій Комендант, який брав участь у Молитовних сніданках у Білому домі ще за участі президента Буша, запросив охочих полетіти на Молитовний сніданок до Вашингтона — це цілком можливо, адже Національний молитовний сніданок США запланований на 8 лютого. Григорій Іванович розповів, як свого часу на радіо «Голос Америки» його запитували, чого він би міг побажати тодішньому президентові своєї держави. «Я би хотів, щоб так як ваш президент каже “Боже, благослови Америку!” — щоб і наш також казав: Боже, благослови Україну!» Також він запросив до участі в молитві за єдність України, що відбудеться в Києві на Володимирській гірці 21 січня.
Молитву за сім’ї очолив і вступне слово сказав військовий капелан Василь Поворознюк, координатор Молитовних сніданків у Житомирській області. «Молодята переважно готуються не так до спільного життя, як тільки до весілля», — зазначив він. А до шлюбу потрібно готуватися так само серйозно, як до професійної праці!
Останній коментар дня сказав для CREDO єпископ Олександр Язловецький:
— Для мене цей Перший молитовний сніданок у Новограді-Волинському — теж перший! Зазвичай у таких зустрічах брав участь наш єпископ-ординарій. Я тільки загалом знав, що щось таке є, тож мені й самому було цікаво. Дякую організаторам, що довірили мені частину запланованих молитов — я отримав нагоду помолитися з медиками, і з ними, і за них, і за їхні родини. Також це була нагода познайомитися, передусім із релігійними діячами, але також і з представниками громади. У потрібності таких заходів сумніватися не доводиться: їх би добре було організовувати в кожному місті. Ми — суспільство однієї держави, ми маємо співпрацювати, а щоби співпрацювати, потрібно спершу перезнайомитися!
фінансово.
Щиро дякуємо!
