4 лютого — св. Вероніки (довільний спомин)
У жодному з чотирьох канонічних Євангелій не міститься згадок про Вероніку та її хустку. Але традиція говорить про інше.
Згідно з традицією, Вероніка була жінкою з Єрусалима, що, побачивши, як Ісус несе хрест на Голготу, пожаліла Його і дала Йому свою хустину, щоб витерти кров і піт із чола. Коли Ісус повернув їй хустину, на ній залишився відбиток Його обличчя. Згодом ця реліквія стала відомою як «Хустина святої Вероніки».
Грецькомовні джерела, з яких походить легенда, називають цю жінку «Бероніке» (Βερενίκη) або «Бероніке» (Βερονίκη) — іменем, яке означає «та, хто приносить перемогу». Латинізовану форму цього імені — Veronica — розуміють як анаграму виразу «icona vera» («істинний образ»). Це звучить дещо іронічно з огляду на те, що у світі існує кілька різних реліквій, які претендують на автентичність.
Проблема полягає у тому, що ім’я Вероніки ніде не зустрічається у Святому Письмі. Це ж саме стосується і її хустки. Позабіблійна християнська традиція називала так безіменну кровоточиву жінку, яка страждала від недуги, аж доки не торкнулася краю одежі Ісуса і не зцілилася. Цей епізод міститься в усіх трьох синоптичних Євангеліях (Мк 5,25-34; Мт 9,20-22; Лк 8,43-48). Хоча легенда про хустину Вероніки не ґрунтується на біблійних текстах, сама історія про перехожу, яка виявила до Ісуса доброту на його Хресній дорозі, може ґрунтуватися на певному факті, переданому через усну традицію, зібрану в апокрифічному Євангелії від Никодима. Ця історія згадується у праці Євсевія Кесарійського «Historia Ecclesiastica», написаній між 314 та 324 роками, і протягом століть вона розвивалася у різних апокрифічних джерелах.
Євсевій Кесарійський розповідає, що у Кесарії Філіппійській жила жінка, яку Христос зцілив від кровотечі. Апокрифічні «Діяння Пилата» (датовані IV-V ст) називають цю жінку Веронікою. Пізніша традиція, що сягає корінням ХІ ст, стверджувала, що Ісус подарував цій зціленій жінці чудотворну тканину, якою вона вилікувала імператора Тиберія. У ті часи під істинною хустиною Вероніки мали на увазі саме цю тканину. Інша традиція стверджує, що Вероніка була одружена з митарем Закхеєм (Лк 19, 1-10).
Зрештою, зв’язок цієї чудесної тканини з хустиною, задіяною у Страстях Господніх, був проведений досить пізно, приблизно у 1380 році, у популярному творі «Роздуми над життям Христа». До цього часу вона не мала до них жодного стосунку.
Святу Вероніку літургійно споминають у такі дні: 4 лютого, 12 липня (Міжнародний день фотографа), а у східній традиції (зокрема, Вірменська Православна Церква) — також 16 (29) серпня.
Переклад CREDO за: Даніель Еспарса, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
