Життя святої Жозефіни Бакіти було дуже видатним і дає нам багато духовних уроків. Один із них — її глибока довіра Богові, незважаючи на те, що вона жила у безвиході.
Святий Йоан Павло ІІ вказав на цей життєвий урок у зверненні до паломників, які зібралися на беатифікацію святої Жозефіни у 1992 році:
«Нині піднесена до слави вівтаря і поставлена у приклад перед усією Церквою, блаженна Жозефіна Бакіта у своєму смиренні та повній відданості Богові вчить нас не лише працювати й молитися, а й перш за все — довіряти. З болісних подій свого життя вона навчилася, з Божою благодаттю, повністю довіряти Йому, вірити, що Він присутній завжди та всюди, а отже — бути постійно доброю та щедрою до всіх».
Саме ця радикальна довіра Богові підтримувала її віру, спонукала прийняти Євангеліє і, зрештою, охреститися.
Замість того, щоб відчувати недовіру до Бога, враховуючи жахливі ситуації, які вона пережила, свята Жозефіна повністю скорилася Йому і навіть захотіла пробачити своїх викрадачів.
«Завжди щаслива і безтурботна, вона з радістю виконала свій обов’язок, прийнявши свою довгу та болісну хворобу з мужністю та смиренням, ніколи не нарікаючи та не говорячи ні про кого погано. Вона сказала: “Якби я зустріла тих работорговців, які мене викрали, а також тих, хто мене катував, я би стала на коліна і поцілувала їхні руки, бо якби цього не сталося, я б не стала віруючою і християнкою».
Свята Жозефіна вміла дивитися на своє життя крізь Божу призму, усвідомлюючи, що Він був із нею у найтемніші моменти і дозволив цим жахливим речам статися для більшої слави.
Вона навчає нас, що у якій би ситуації ми не опинилися, варто мати повну довіру до Бога, знаючи, що Він оберне її на більше добро.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia