Світ відкрився на Україну. Так, інші країни не оголошували війну і тим не відкривали свої землі на воєнні дії; б’ються воїни тільки в нашій державі — але чималою підтримкою є те, що ми не самотні.
Українців приймають в усій Європі за спеціальним «прискореним законом» Євросоюзу стосовно біженців. Це законодавчий механізм, який дозволяє швидко прийняти, розселити, мірою змоги всім необхідним забезпечити і навіть узяти на роботу людей, які вже потім, поступово, зможуть оформлювати собі документи, подаючи на статус біженця. Статус «тимчасового захисту» отримають у Європі (в усіх країнах, крім Данії) українські біженці, які законно проживали у своїй державі станом на 24 лютого 2022 року. Цей статус дозволяє отримувати від держави, яка їх приймає, житло, доступ до соціального пакету (в Іспанії — до повного списку послуг соціального страхування) та доступ до системи освіти для неповнолітніх.
Наші люди в ці дні мають трохи цілком зрозумілої переваги, але для Європи вони насамперед просто біженці, яких потрібно інтегрувати на загальних засадах. Добре було би, щоб ті, хто виїжджає за західні кордони України, пам’ятали про це і не вимагали до себе особливого ставлення, а за всю виявлену доброту вміли постійно дякувати. Бо люди є різні. Одні вміють залишатися добрими навіть з окрайцем хліба в руках, а інші, на жаль, здатні зневажливо ставитися до простого карітасівського супу в одноразовій тарілці та ночівлі на матрацах у спільній залі. До війни і з початком війни виїхали чималою мірою ті, хто насправді міг податися на Захід: люди, які тільки ненадовго зупинялися у Львові чи Ужгороді, маючи за мету Швейцарію, Австрію, Іспанію, Португалію та інші більш привабливі країни. Однак якщо воєнні дії продовжаться, то і Європа, і наші Карітаси матимуть справу з наступними хвилями біженців, які будуть уже гнаними біженцями, а не переляканими, але ще досить забезпеченими втікачами. Судячи зі стану справ, ця війна може закінчитися дуже нескоро, і нашим «Карітасам», працівникам та волонтерам, іще вистачить роботи. А також буде час упоратися зі своїми власними переживаннями, бо вони теж люди, і для них повномасштабна війна це теж велетенський шок.
«Важко зібрати думки, — відповіла на запитання CREDO Едита Жабей, працівниця Карітасу з Мукачева. — Ніколи не думала, що писатиму по щось, пов’язане з війною!»
До 24 лютого 2022 р. Закарпатський обласний благодійний фонд «Карітас св. Мартина» працював у звичному режимі. Різні проєкти, діяльність закладів, листи, зустрічі, допомога… Від дня 24 лютого світ ніби змінився.
«Після перших годин шоку до нас почали надходити електронні листи, дзвінки по телефону: як ми? Чим допомогти? Друзі та знайомі, різні організації з Угорщини, Словаччини, Чехії, Німеччини, Італії, США… Перше, на що ми мали звернути увагу, це потік біженців, змушених покинути домівки через воєнні дії на місці їхнього проживання. Ми мали бути напоготові, тому почали думати, де можемо приймати людей, як допомогти з харчуванням, одягом тощо. Угорщина, Польща, Словаччина відкрили свої кордони. Багато людей, трошки відпочивши на Закарпатті, мали змогу поїхати далі. Тут мало хто залишається.
Минають дні, бої на території України тривають. На жаль, дедалі більше людей вирішують їхати чим подалі від критичних точок.
Стараємося відповідати на актуальні потреби. Наразі це організація прийому та передачі гуманітарної допомоги. В цей важкий час багато допомагає згуртованість людей, сусідніх держав. Всі ми надіємося, що незабаром настане мир, ревно молимося за це, за українських солдатів, за людей, що страждають безвинно, дітей… І навіть за ворога».
Уже 2 березня, як повідомляє Мукачівська міська рада, прийняло вже 705 вимушених переселенців, з них 191 дитина. Закарпатський Карітас більше займається терміновою допомогою, ніж зведенням статистик, але ці дані можуть допомогти зрозуміти, що діється в місті. Майже 70 тисяч людей перетнули кордон України у шести пунктах пропуску Мукачівського прикордонного загону тільки за перші п’ять діб війни. Всього через КПП Закарпаття за кордон за перші дні виїхали майже 140 тисяч людей. «Це більше ніж населення Ужгорода», — вражено відзначив ужгородчанин Олексій Когут.
У цьому загальному потоці католики стараються надавати свою посильну допомогу. Так, парафіяни з Великого Березного допомагають біженцям на кордоні зі Словаччиною. На чолі з головою двадцятки парафії Пресвятої Трійці Ярославом Реваєм та Богданом Кирликом постійно підвозять гарячий чай і канапки, приготовлені парафіянками. Про це вони написали на сайт Мукачівської дієцезії. У парафіяльному будинку католики разом із настоятелем, о. Томашем Важним СМ приготували 15 ліжок для тих, хто хоче відпочити, перш ніж продовжити далі свою дорогу.
Понад 250 вимушених переселенців розмістили волонтери штабу «Кельт», який працює в Мукачеві, повідомляє Тетяна Решетар. Щодня вони шукають житло для сотень людей, які приїжджають на Закарпаття. Тут працюють десятки волонтерів, і тисячі мукачівців приносять сюди свою допомогу.
Сайт Закарпатського Карітасу св. Мартина оприлюднив повідомлення про створення Кризової групи для допомоги діцезіяльному Карітасові. «Ситуація надзвичайно серйозна і складна, такої кризи у нас не було з часів Другої світової війни», — відзначено в заяві. «Те, що відбувається навколо нас, немислимо; водночас приголомшливо красиво бачити незліченну кількість проявів корисних намірів і доброї волі”. Закарпатцям пропонують конкретні кроки, як вони можуть долучитися до допомоги: подано рахунки, на які можна переказувати кошти для фондів «Віра Закарпаття», Асоціації закарпатських сімей, Закарпатської францисканської місії. Щодо харчових і матеріальних пожертв, відзначено, що вони будуть потрібні ще «в тривалій перспективі», а тому, перш ніж оголошувати збірку, варто проконсультуватися з Карітасом. Окрім цього, можна зголошувати пропозиції проживання в Угорщині.
Також медична допомога для людей у кризовій ситуації не залишилася поза увагою. По місту Мукачеву оголошено: пацієнти з онкологією, які переїхали в Закарпаття через бойові дії, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу в Лікарні святого Мартина безкоштовно. Звернутися у відділення невідкладних станів можна без направлення.