У зв’язку зі зростанням кількості біженців, які прибувають до Польщі та належать до різних християнських некатолицьких Церков, Правова рада та Рада у справах екуменізму Конференції єпископату Польщі підготували пам’ятку PRO MEMORIA щодо релігійних послуг, які уділяються вірним Церков і церковних спільнот, що не мають повної єдності з Католицькою Церквою. Документ видано 8 березня 2022 року.
У ньому згадуються основні правила служіння католицьких священників (незалежно від обряду) щодо охрещених некатоликів, які просять уділити святі таїнства, сакраменталії чи відслужити похорон.
Задля забезпечення повної ясності в питані уділення таїнств і сакраменталій біженцям, що прибувають до Польщі, Пресслужба Конференції єпископату Польщі також нагадує PRO MEMORIA щодо душпастирських відносин Церкви латинського обряду з католиками Східних Церков. Цей документ від 4 жовтня 2018 р. опрацювала Правова рада Конференції єпископату Польщі.
«У зв’язку зі значною кількістю біженців у Польщі, які належать до різних християнських некатолицьких (переважно православних) Церков, може статися, що вони звертатимуться до католицьких священників із проханням про релігійні послуги. Тому в цьому документі нагадуються основні правила служіння католицьких священників (незалежно від обряду) щодо охрещених некатоликів, які просять уділити святі таїнства, сакраменталії чи відслужити похорон», — так починається PRO MEMORIA від 8 березня 2022 р.
Щодо молитви з іншими християнами, «католики не лише можуть, але й повинні шукати можливості молитися з іншими християнами». «Проблеми у світі, такі як війна, бідність, становище мігрантів, несправедливість і переслідування тих, хто визнає Христа, й інших релігійних груп, також потребують уваги християн, їх об’єднання у молитві про мир і за найуразливіших людей» (Єпископ і християнська єдність: екуменічне vademecum, 17 і 19).
Католики повинні бути готові допомагати іншим християнам брати участь у богослужінні, особливо в недільному, у їхній церкві чи домі молитви. Якщо така участь не була б можлива, особливо через відсутність місцевого храму чи дому молитви їхньої конфесії, католики гостинно запрошують цих християн до своїх храмів.
Викладені в цьому PRO MEMORIA принципи загалом не стосуються вірних Католицьких Церков східного обряду, які перебувають у повній єдності віри, таїнств та ієрархії.
До основних принципів уділення таїнств належить насамперед те, що кожен повноправно приступає до таїнств у своїй Церкві, відповідно до свого хрещення. Але у надзвичайних ситуаціях католицькі служителі (тобто не тільки священники: деякі таїнства вірним уділяють диякони та спеціальні служителі Євхаристії) можуть служити некатоликам. Головне, щоб це були люди охрещені. Уділення таїнств чи надання якихось інших релігійних послуг охрещеним некатоликам не призводить до зміни їхнього віровизнання. Це не прозелітизм, це те, що Церква може запропонувати вірним інших конфесій.
Згідно з кан. 844 § 3 Кодексу канонічного права та кан. 671 § 3 Кодексу канонів Східних Церков, «католицькі служителі легітимно уділяють таїнства покаяння, Євхаристії та помазання хворих членам Східних Церков, які не мають повної єдності з Католицькою Церквою, коли вони самі добровільно просять про них і належним чином духовно наставлені».
Католицький служитель має спершу переконатися, що прохання не є результатом, наприклад, незнання чи безпорадності, і надати необхідні пояснення. Особливо це стосується Євхаристії, яка є знаком приналежності до Церкви. У багатьох випадках доречним буде скерувати православних вірян до православного священнослужителя.
Уділяючи таїнства, католицький служитель зобов’язаний дотримуватися принципів католицької доктрини та дисципліни. Це означає, наприклад, що він не може уділити Святе Причастя вірному східної некатолицької Церкви, який розлучений та живе у новому зв’язку, навіть якщо він може приймати причастя у своїй Церкві. Сакраментальна сповідь може бути доброю нагодою для оцінки ситуації. Варто знати, що багато Східних Церков вимагають від своїх вірних сповідатися перед кожним прийняттям Євхаристії.
Якщо просять про Перше Причастя для дитини, особливо коли дитина катехизована в католицькій школі, — можна її допустити, беручи до уваги, що для православної дитини це може бути не першим прийняття Євхаристії. Перше Причастя вона могла прийняти під час хрещення, яке у східній традиції уділяється разом із миропомазанням. Тому це була б перша сповідь і урочисте Святе Причастя.
Забороняється співслужити Євхаристію з православними священниками.
Католицький служитель може охрестити дитину на прохання батьків-некатоликів, лише коли вони не мають доступу до служителя своєї Церкви. Запит вони мають подати письмово, щоби священника не звинуватили у прозелітизмі. Це застереження не застосовується у разі небезпеки, яка загрожує дитині або батькам. Хрещення буде вділене за літургійними правилами Католицької Церкви, але дитина не буде долучена до Католицької Церкви — про що буде відповідний запис у Книзі хрещень. Діти, старші 7 років, мають самі висловити бажання бути охрещеними. Якщо батьки-православні захочуть охрестити дитину в Католицькій Церкві, висловлюючи бажання приєднати її до Церкви, священник має проконсультуватися з дієцезіяльною курією. Православні можуть бути хресними батьками на католицькому хрещенні, але завжди разом з одним хресним-католиком.
Шлюб можна укласти навіть просто самим у присутності свідків, відповідно до кан. 1116 § 1 Кодексу канонічного права та кан. 832 Кодексу канонів Східних Церков, якщо є небезпека смерті або якщо така загроза триватиме щонайменше місяць. Подружжя — це таїнство, яке вділяє не Церква вірним, а вірні його вділяють одне одному, а Церква (свідки, диякон, священник) тільки підтверджує уділення. За потреби, ординарій може уповноважити будь-кого зі священників благословляти шлюби вірних Східних Церков, які не перебувають у повній єдності зі Вселенською Церквою, якщо вони про це просять і якщо ніщо не стоїть на заваді дійсного та легітимного укладення шлюбу. Настоятель не має права благословляти шлюб некатоликів; якщо ж вони про це просять, він має просити дозволу в ординарія. Прохання про шлюб у Католицькій Церкві від некатоликів також має бути письмовим.
За відсутності документів про хрещення використовують зізнання свідків, якщо таких нема — свідчення самих наречених, дане під присягою. Священник зобов’язаний прямо запитати, чи не укладали раніше наречені східного обряду церковний (православний) шлюб. Це необхідно, тому що у некатолицьких Східних Церквах існує можливість укладення другого та третього подружжя, тому «вільний стан» можна розуміти по-різному.
Щодо протестантів: може статися, що такий віруючий теж попросить католицького священника про якесь таїнство. Відповідно до канонічного права, якщо є небезпека смерті чи якась інша серйозна нагальна потреба, таїнства можна уділяти і тим християнам, «які не мають повної єдності з Католицькою Церквою і не можуть піти до служителя своєї спільноти, а також просять про це за власною волею, у своєму відношенні до цих таїнств виражають католицьку віру і належним чином до них налаштовані».
Різні благословення католицький служитель може уділяти і катехуменам і некатоликам, якщо немає якоїсь прямої заборони Церкви.
Церковний похорон можна уділяти на розсуд місцевого ординарія (похорон не є таїнством), хіба що буде встановлено, що померлий сам цього не хотів.
Доступ до храму, каплиці, цвинтаря чи церковної будівлі, якщо некатолики не мають свого молитовного приміщення та літургійних речей для відправи, може надати єпископ місця.
фінансово.
Щиро дякуємо!
