Група православних богословів з усього світу оприлюднила на сайті Центру дослідження православного християнства університету Фордам декларацію, в якій засудила концепцію «русского міра» як єретичну й антихристиянську.
Пропонуємо вашій увазі основні тези, на які спиралися фахівці, пояснюючи неприпустимість цього лжевчення.
Російське вторгнення в Україну — історична загроза для людей православної традиції. Ще тривожнішим є те, що ієрархи Російської православної церкви відмовляються його визнати, роблячи натомість розмиті заяви про необхідність миру в світлі «подій» в Україні, підкреслюючи братній характер народів як частини «Святої Русі», покладаючи провину за військові дії на лихий «Захід» і навіть скеровуючи свої спільноти до молитов, що заохочують до ворожнечі.
Підтримка війни Путіна коріниться у формі православного етнофілетичного релігійного фундаменталізму тоталітарного характеру під назвою «русскій мір» — лжевчення, яке приваблює багатьох у Православній церкві і яке було підхоплене навіть деякими католицькими і протестантськими фундаменталістами.
Виступи Путіна і патріарха Кіріла (Гундяєва) протягом останніх 20 років не раз закликали і розвивали ідеологію «русского міра», аж до початку повномасштабної війни з Україною, під час якої Путін і патріарх Кіріл використовують її як виправдання вторгнення. Це вчення говорить про існування транснаціональної цивілізації, що називається Святою Руссю і до якої входять Росія, Україна та Білорусь (іноді також Молдова і Казахстан), а також росіяни та російськомовні люди всього світу. Згідно з цим лжевченням, проти «русского міра» виступає корумпований Захід на чолі зі США та західноєвропейськими народами, що капітулювали перед християнофобією, глобалізацією, войовничим секуляризмом і правами гомосексуалістів. Проти Заходу, разом із заблукалими православними-«розкольниками» (до яких належить патріарх Варфоломій та інші православні Церкви, що перебувають із ним у єдності), виступає Московський патріархат разом із Путіним, вважаючи себе істинними захисниками православного вчення.
З моменту інтронізації патріарха Кіріла у 2009 році очільники Московського патріархату і російської держави постійно спиралися на ці принципи, щоб підірвати богословську основу православної єдності. Принцип етнофілетизму (етнічної організації Церкви) був засуджений на Константинопольському соборі 1872 року. Саме цей принцип лежить в основі ідеології «Русского міра». Якщо вважати ці оманливі принципи дійсними, то Православна церква перестає бути церквою Євангелія Ісуса Христа, апостолів, Нікео-Константинопольського Символу віри, Вселенських Соборів та Отців Церкви. Єдність стає неможливою.
Тому ми відкидаємо єресь «русского міра» та ганебні дії керівництва Росії щодо розв’язання війни в Україні, які випливають із цього мерзенного вчення, що не має виправдань, — як глибоко неправославні, нехристиянські та ворожі людству. З огляду на вчення «русского міра», що розорює та розділяє Церкву, ми, натхнені Євангелієм Господа нашого Ісуса Христа, звіщаємо та сповідуємо такі істини.
1.«Царство Моє не від світу цього. Було б Моє царство від цього світу, то сторожа Моя була б воювала, щоби Мене не видали юдеям. Але не звідсіля Моє царство» (Йн 18, 36).
Ми стверджуємо, що божественна мета і звершення історії — це пришестя Царства Господа нашого Ісуса Христа, Царства істини, миру і радості у Святому Дусі. Це Царство — єдина основа й авторитет для православних та всіх християн.
Тому ми засуджуємо і відкидаємо як неправославне будь-яке вчення, що прагне замінити Царство Боже царством світу цього — Святою Руссю, Священною Візантією чи будь-яким іншим земним царством, — узурпуючи цим владу Ісуса Христа. Ми рішуче засуджуємо будь-яку форму богослов’я, яке заперечує той факт, що християни — лише переселенці й біженці в цьому світі, які мають громадянство на Небесах.
2.«Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові» (Мт 22, 21).
Ми стверджуємо, що в очікуванні на остаточне торжество Царства Божого ми визнаємо єдину та найвищу владу Господа нашого Ісуса Христа. Немає нації, держави або устрою людського життя, що мали б вищі права, ніж Ісус Христос, перед чиїм Іменем «усяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Флп 2, 10).
Тому ми засуджуємо як неправославне і відкидаємо будь-яке вчення, яке би підкорювало Царство Боже будь-якому царству світу цього, що шукає інших церковних або світських владик, щоб ті виправдали і відкупили нас. Ми відкидаємо всі форми правління, які обожествляють державу (теократію) і поглинають Церкву, позбавляючи її свободи протистояти несправедливості. Ми засуджуємо всіх, хто пропагує цезарепапізм, замінюючи свій абсолютний послух Розіп’ятому і Воскреслому Господу покорою будь-якому лідеру, що претендує зватися помазаником Божим.
3.«Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі» (Гал 3, 28).
Ми стверджуємо, що поділ людства на групи за расовою, релігійною, мовною, етнічною чи будь-якою іншою вторинною ознакою людського існування — це характеристика недосконалого і гріховного світу. Вивищення однієї групи над іншими — це характерне зло таких поділів, що суперечить Євангелію, згідно з яким усі єдині та рівні у Христі, всі відповідають перед Ним за свої вчинки і мають доступ до Його любові та прощення не як члени певних груп, а як особи, створені й народжені рівними на образ і подобу Його.
Тому ми засуджуємо як неправославне і відкидаємо будь-яке вчення, яке приписує божественні настанови або владу, особливу святість або чистоту будь-якій одній місцевій, національній або етнічній ідентичності чи характеризує будь-яку конкретну культуру як особливу або божественно визначену.
4.«Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; так станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт 5, 43-45).
Ми стверджуємо, що, згідно з преподобним Силуаном Афонським, «благодать Божа не в тій людині, яка не любить ворогів своїх», і що ми не можемо знати миру, поки не полюбимо ворогів своїх. Отже, розв’язання війни в Україні — це остаточний провал Христового закону любові.
Тому ми засуджуємо як неправославне і відкидаємо будь-яке вчення, що заохочує поділи, недовіру, ненависть і насильство між народами, релігіями, конфесіями, націями або державами. Ми також відкидаємо будь-яке вчення, яке демонізує або заохочує до демонізації тих, кого держава або суспільство вважає «інакшими»: іноземців, політичних або релігійних інакодумців та інших стигматизованих соціальних меншин. Ми відкидаємо маніхейський і гностичний поділ, що вивищує східну православну культуру над нібито розбещеним і аморальним Заходом.
5.«Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо Я прийшов кликати не праведних, а грішних» (Мт 9, 13).
Ми стверджуємо, що Христос закликає нас бути милосердними до бідних, голодних, бездомних, біженців, переселенців, хворих і стражденних та шукати справедливості для гнаних. Ми покликані не просто молитися за мир, а й активно і пророчо встати і засудити несправедливість навіть ціною власного життя.
Тому ми засуджуємо як неправославну і відкидаємо будь-яку пропаганду духовного мовчання серед вірян і кліру, від патріарха до найсмиреннішого мирянина. Ми дорікаємо тим, хто молиться за мир, але не може активно йому співдіяти через страх або недостатню віру.
6.«Коли ви перебуватимете в Моїм слові, ви воістину будете учнями Моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Йн 8, 31-32).
Ми стверджуємо, що Ісус закликає своїх учнів не лише знати істину, а й проголошувати її. Повномасштабне вторгнення в сусідню країну — це не просто «спеціальна військова операція», «подія» або конфлікт чи будь-який інший евфемізм, обраний для відкидання реальності. Навпаки, це — повномасштабне воєнне вторгнення, яке вже призвело до численних цивільних і військових жертв, насильницького порушення життєвого порядку 44 млн людей та вимушеного переміщення і вигнання понад 2 млн осіб. Цю правду потрібно говорити, хай би якою болючою вона була.
Тому ми засуджуємо і відкидаємо як неправославне будь-яке вчення або діяльність, що відмовляється говорити правду або активно придушує правду про зло, яке чиниться проти Євангелія Христового в Україні. Ми рішуче засуджуємо будь-які розмови про «братовбивчу війну» та «повторення гріха Каїна», якщо у них прямо не визнаються вбивчі наміри і провина однієї сторони стосовно іншої.
фінансово.
Щиро дякуємо!
