Страсна П’ятниця — особливий день для пасіоністів (Конгрегації Страстей Господніх), оскільки усю духовність цього згромадження зосереджено навколо підніжжя Хреста Господнього і таємниці відкупительної Жертви Ісуса.
Пропонуємо вам мудрі слова святих пасіоністів, які допоможуть вам стати ближчими до Христа у хвилини Його страждань.
Святий Павло від Хреста
«Це добре та побожно — роздумувати над Страстями Господа нашого, і медитувати над ними, — бо через цей священний шлях ми досягаємо єдності з Богом. В цій святій школі ми навчаємось істинної мудрості, бо саме там і всі святі її навчились».
«Коли відчуваєш у собі напади пристрастей та гніву, саме тоді настає час побути у тиші, як сам Ісус перебував в тиші посеред зневажань та страждання».
«Ісус молився на хресті протягом трьох годин. То була істинна хресна молитва, позбавлена будь-якої втіхи з будь-чийого боку. Який це великий урок!»
Свята Джемма Ґалґані
«Коли я бачу Ісуса в сльозах, моє серце розривається. Я усвідомлюю, що це я своїми гріхами збільшила страждання, що переповнювали Його під час молитви у саду. У той момент Ісус побачив всі мої гріхи, всі мої помилки, і побачив місце в пеклі, яке мала б зайняти я, якби Твоє Серце, Ісусе, не простило б мене».
Святий Карл із гори Арґус
«Спасуться лише ті, що згодні, аби їх топтали, насміхалися з них, принижували їх; ті, які щоденно несуть свій хрест з Ісусом; ті, що ходять слідом за Ним; ті, що наслідують Його».
Блаженний Домінік Барбері
«Ісус помер, схиливши голову, на знак покори та послуху Своєму Отцю Небесному. Якби Він захотів, то, без сумніву, міг би продовжити собі життя і зробити себе недоступним для смерті. Але Він захотів померти, дозволив насильству та страшним тортурам стати причиною Його смерті, смиренно віддав своє життя. […] Як можемо ми далі сумніватися в любові Ісуса до нас? Як можемо далі жити, не відповідаючи на Його любов? Ціна за наші душі — життя Бога. Якою величезною була б несправедливість з нашого боку, якби ми подарували свою любов світові, плоті та дияволу, цим жорстоким ворогам нашим, і цілковито не віддали б себе Ісусові, котрий з любові до нас помер на хресті».
Святий Вікентій Марія Страмбі
«Подумай над найглибшим смиренням, з яким Він, обтяжений нашими гріхами, приймає всю ганьбу та скорботи, які зносить. Побачивши це, хто б із нас надалі насмілився б бути гордим? Подумай також над величезним та непереможним терпінням, з яким Він не скаржиться ані на неправедних суддів, ані на дурний народ, ані на жорстоких катів. Він не скаржиться на друзів, які Його покинули, ані на свого ж Небесного Отця, який хоче, щоб Його ранили, катували, та принижували у найгірший спосіб. Побачивши це, хто б із нас надалі хотів би скаржитись на власні випробування?»