Особлива форма любові, якою є пошана, була в центрі уваги чергової катехизи Папи Франциска про старість.
Уперше від початку пандемії аудієнція відбулася на площі святого Петра, повідомляє Vatican News.
Попри те, що досвід крихкості притаманний всім етапам нашого життя, саме в похилому віці він уже вражає не так сильно, а в людей довкола викликає своєрідне звикання… З цього спостереження Папа Франциск розпочав свою чергову катехизу на тему старості. Промовляючи до паломників, які в середу, 20 квітня 2022 р., зібралися на площі св. Петра у Ватикані, він зазначив, що «серйозні рани у дитинстві чи молодому віці справедливо викликають почуття несправедливості», спонукають до боротьби; натомість рани в літньому віці, навіть важкі, супроводжуються відчуттям, що це не є протиріччям: мовляв, життя вже прожите…
Зустріч із паломниками відбулася на площі святого Петра після понад дворічної перерви. Під час пандемії такі зустрічі проводилися на внутрішньому подвір’ї Апостольського палацу. Катехиза Папи будувалася на коментарі до Слова Божого зі Старого Завіту (Сир 3, 3-6, 12-13. 16).
Пошана як особлива форма любові
Як зауважив Святіший Отець, у загальному людському досвіді любов вважаться низхідною: вона не звертається пройдене на життя з такою ж силою, з якою виливається на життя, що попереду. «Але, попри це, Об’явлення відкриває дорогу для іншого повернення любові, якою є дорога пошани тих, хто нас випередив». Ця особлива любов «запечатана» Божою заповіддю, що каже: «Шануватимеш батька і матір».
«Не йдеться тільки про своїх батька та матір. Ідеться про покоління, що випереджують нас, прощання яких може бути повільним і тривалим, породжуючи час і простір довгого співіснування з іншими періодами життя», — уточнив Папа. Слово «пошана» є вдалим для визначення цієї «сфери повернення любові, яка стосується літнього віку». Воно перегукується також із поняттям «гідність».
Не кожне піклування є шанобливим
У цьому контексті Наступник святого Петра запросив «добре замислитися над цим видом любові», яким є пошана. Бо піклування про хворого, підтримка несамодостатньої людини можуть відбуватися без пошани. Це відбувається тоді, коли надмір фамільярності виливається у грубість і зверхність; коли слабкість стає об’єктом докору, немовби йшлося про якусь провину; коли розгубленість стає предметом насмішок чи агресії. «Таке може відбуватися навіть і в домашніх стінах, у закладах надання допомоги, як також в офісах і надворі в містах», — сказав Святіший Отець. Папа застеріг, що підбурювання серед молоді, навіть непряме, до зверхності щодо старості та її слабкостей веде до «жахливих речей», як от випадки, коли підлітки підпалюють не, чим укривається безпритульний, вважаючи його «людським непотребом». Ідеться про «зневагу до життя, яке, через те що далеке від принад та імпульсів молодості, здається життям, призначеним для відкинення».
Спільна ганьба і заклик до дії
Як підкреслив Папа, така зневага до літньої людини «ганьбить нас усіх».
«Попри всі матеріальні забезпечення, які багатші та організовані суспільства надають старості — якими ми можемо, без сумніву, пишатися, — боротьба за повернення цієї особливої форми любові, якою є пошана, здається мені ще досі слабкою та незрілою. Ми повинні зробити все можливе для того, щоб підтримати її та заохотити, надаючи якнайкращу соціальну та культурну підтримку тим, хто чутливий до цієї вирішальної форми “цивілізації любові”», — сказав Святіший Отець.
Папа наголосив, що це не питання косметики чи пластичної хірургії, але питання пошани, яка повинна перемінити виховання молоді щодо життя та його етапів, оскільки пошана до прожитого життя не є справою лише похилих віком.
Подяка за допомогу стражденним
Звертаючись до поляків, які прибули на загальну аудієнцію, Папа згадав про наближення Неділі Божого Милосердя — ІІ Великодньої неділі.
«Сердечно вітаю всіх поляків. Любі браття і сестри, у неділю ми відзначатимемо свято Божого Милосердя. Христос учить нас, що людина не тільки отримує Боже милосердя, а й сама покликана виявляти його до своїх ближніх. Особливо дякую вам за милосердя щодо таких численних біженців з України, які в Польщі знайшли відчинені двері та щедрі серця. З довірою молімося до Христа Милосердного також за людей літніх, хворих, які зазнають страждань. Нехай Воскреслий оживить в нас надію і духа віри. З усього серця вам благословляю!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
