Святий Панкратій, мученик

Римо-катол.: 12 травня (довільний спомин)

Про цього святого нам відомо дуже мало. Причому різні легенди говорять про нього по-різному. Єдине, що відомо достеменно,— це те, що він прийняв мученицьку смерть за Христову віру.

Згідно з однією легендою, Панкратій був прийомним сином імператора Діоклетіана — його навіть готували на наступника імператора. Згідно з іншою, святий народився у Фріґії (Мала Азія) в сім’ї язичників, рано став сиротою, був усиновлений дядьком Діонісієм і разом з ним переїхав до Риму, де обоє прийняли таїнство Хрещення. Щодо часу його народження також не має згоди: одні джерела стверджують, що він народився в 289 році, інші — між 260 і 269 роками. Які з цих відомостей точні, встановити навряд чи коли вдасться. Як, мабуть, навряд чи вдасться встановити вік, у якому Панкратій зазнав мученицької смерті за відмову принести жертву на вівтар якогось з поганських божеств.

Є твердження, що Діоклетіан сам особисто умовляв його це зробити, обіцяючи багатство і блискучу кар’єру. Невідомо й те, як саме виглядало мучеництво святого: одні джерела кажуть, що його (як тоді це часто робили з християнами) кинули на арену до зголоднілих диких звірів, а вже потім, розтерзаного, але ще живого, добили мечем. Інші стверджують, що йому відрубали голову на Апієвій дорозі, а римська матрона Оттавилла викупила його тіло і поховала у найближчих катакомбах. При цьому називають точну дату його мучеництва: 12 травня 303 року.

Може виникнути питання: якщо про мученика Панкратія відомо так мало,оповідання про нього суперечливі, а до того ж, історично неточні, то звідки відомо, що ця людина взагалі була?А якщо й була — то звідки відомо, що він, Панкратій, насправді зазнав мученицької смерті? Відповідь на це запитання дає те вшанування, яким оточують св. Панкратія християни (а він проголошений святим як у західному, так і в східному християнстві) починаючи з V століття.

Папа Симмах (498-514) побудував над місцем поховання мученика базиліку, яка, як і катакомби, над якими вона побудована, має ім’я Сан-Панкраціо. Святий Григорій Турський писав, що на гріб святого приходило молитись дуже багато людей, а особливо його захисту шукали ті, хто був несправедливо звинувачений у суді. Папа св. Григорій Великий проголосив у день щорічного спомину св. Панкратія прекрасну промову на його честь. Відправляючи на Британські острови місію св. Августина Кентерберійського, Григорій Великий вручив йому реліквії св. Панкратія, які той привіз на береги «туманного Альбіону». Саме це пояснює особливу популярність святого в Англії: в його ім’я освячено старовинний храм у Лондоні, також його ім’ям названо один із залізничних вокзалів британської столиці.

Крім згаданої римської базиліки, св. Панкратію також присвячено санктуарій у П’янецці, поблизу Турина, де, згідно з переданням, 12 травня 1450 року сталося його явлення: святий явився селянинові Андреа Каселлію і чудесним способом зцілив травму, яку той ненавмисне завдав своїй дружині. Починаючи з 1595 року, Церква відзначає спомин св. Панкратія в один день зі спомином інших мучеників — римських легіонерів Нерея і Ахілла. Можливо, саме тому його зображують вдягненим у військовий обладунок. У такому ж вигляді святого зображає статуя в санктуарії у П’янецці, яку вважають чудотворною. У головному вівтарі храму знаходиться частина реліквій святого, передана з Риму 26 серпня 1657 року. Опікуються санктуарієм священники Згромадження Страстей Господа нашого Ісуса Христа (пасіоністи).