Марійні об’явлення у Фатімі нагадують про таємницю Непорочного Серця Марії. Але чи можна її осягнути, не згадуючи Серце Ісуса?
«Невдовзі я піду до Неба. Ти залишишся тут, щоб розповісти людям, що Бог хоче започаткувати у світі побожність до Непорочного Серця Марії. Коли настане час говорити про це, не ховайся. Кажи всім людям, що Бог дає благодаті за заступництвом Непорочного Серця Марії; що люди мають просити через це Серце, що Серце Ісуса хоче, щоб поруч із Ним прославлялося Непорочне Серце Марії. Нехай просять про мир Непорочне Серце Марії, бо Бог довірив мир у світі цьому Серцю. Якби ж я могла вкласти в серця всіх людей вогонь, який палає в глибині мого серця і через який я так сильно люблю Серця Ісуса і Марії!»
Ці слова написала с. Лусія у спогадах про зустріч із двоюрідною сестрою Гіацинтою незадовго до того, як вона потрапила до лікарні.
Два люблячих серця
Побожність до Пресвятого Серця Ісуса тоді була вже відома в Церкві, навіть сміливо можна сказати, що була в розквіті, але Непорочне Серце Марії вшановували мало (у Фатімських об’явленнях сам Ісус просить про поширення цього культу, а Марія підтвердила, як це для Неї важливо). Ці слова з першого об’явлення ангела ще більше підкреслені в другому об’явленні: «Що робите? Моліться! Моліться багато! Серця Ісуса і Марії хочуть через вас дати [світові] багато милосердя». Отже, ми бачимо, які близькі ці два люблячі Серця, — і трохи дивно, що в багатьох дослідженнях Фатімських об’явлень сильно наголошується на Непорочному Серці Марії, а тема Пресвятого Серця Ісуса ніби залишається непоміченою, навіть, можна сказати, — недооціненою.
Усім відомо, що Фатімські об’явлення розпочалися 13 травня 1917 р. і відбувалися 13 дня кожного місяця аж до жовтня 2017 р. (за винятком серпня, коли дітей підступно заарештували і Марія об’явилася їм 19 дня цього місяця). Проте це не зовсім так. Щоби повністю зрозуміти об’явлення, треба взяти до уваги також попередні об’явлення Ангела Миру, який приготував серця дітей для зустрічі з прекрасною Пані з Неба, і пізніші об’явлення Марії тільки Лусії, коли вона вже перебувала в монастирі. Для роздумів про Фатімські об’явлення переважно беруть тексти, записані Лусією, в яких вона розповідає саме про слова Марії, передані Нею між 13 травня та 13 жовтня, — і часто забувають про слова Ангела Миру або про пізніші об’явлення Марії, вже в монастирській келії. А саме ці, менш відомі тексти багато кажуть про Пресвяте Серце Спасителя.
Заради заслуг Серця
Дуже промовистим щодо цього є третє об’явлення Божого посланця, яке Лусія описує так: «Третє об’явлення, здається, відбулося в жовтні або наприкінці вересня, тоді ми вже не були вдома під час обідньої перерви. Як я вже згадувала, пишучи Гіацинті, ми прийшли з Прегуейри. Там ми спочатку помолилися Розарій і молитву, якої нас навчив ангел. Коли ми були там, ангел об’явився нам втретє. Він тримав у руці келих, над яким витала свята Гостія, а з неї до келиха крапала Кров. Раптом келих із Гостією завис у повітрі, а ангел упав навколішки на землю і тричі повторив молитву:
“Пресвята Трійце, Отче, Сину й Святий Духу, поклоняюся Тобі з найглибшою пошаною. Жертвую Тобі найдорожче Тіло, Кров, Душу й Божественність нашого Господа Ісуса Христа, присутнього на всіх вівтарях світу, щоби спокутувати зневаги, святотатства і занедбання, які Його ображають. Через незліченні заслуги Його Пресвятого Серця і Непорочного Серця Марії прошу вас про навернення бідних грішників”.
Потім, встаючи з колін, він знову взяв у руки келих і Гостію. Гостію подав мені, а те, що було в келиху, дав випити Гіацинті й Францискові, кажучи: “Прийміть Тіло і Кров Ісуса Христа, жахливо зневаженого невдячними людьми. Відшкодуйте їхні гріхи і потіште вашого Бога!”
Потім ангел знову став навколішки і тричі промовив разом із нами цю молитву — “Пресвята Трійце…” — і зник. Натхнені тією надприродною силою, яка нас оточувала, ми в усьому наслідували ангела: стали, як і він, навколішки на землю і повторювали молитви, які він промовляв. Сила Божої присутності була такою великою, що майже повністю нас поглинала й розчиняла. Нам навіть здавалося, що довгий час ми були просто позбавленні відчуттів. У ці дні ми виконували наші зовнішні обв’язки так, ніби нами рухала та сама надприродна істота, яка спонукала нас до цього. Спокій і щастя, які ми відчували, були дуже сильними, але тільки внутрішньо, якнайповніше зосереджуючи душу в Богові. Також була великою фізична слабкість, яка нас огорнула».
Тому ми бачимо важливість слів, сказаних ангелом, які, з одного боку, підкреслюють єдність двох люблячих Сердець, а з іншого — готують серця малих і невинних дітей для приходу Божої Матері. Пригадаймо, скільки було дітям у момент об’явлення ангела: Гіацинті —6 років, Францискові — 8, а Лусії — 9, і вони не вміли писати ані читати. Отже, можна сміливо сказати, що ангел був їхнім божественним учителем у школі «Божої духовності» і приготував їхні серця так, щоб вони могли прийняти Марію та передати Її посланні світові. Тут варто нагадати, що тільки Лусія розмовляла з Марією і стала Її «вустами»: «Але ти залишишся тут на якийсь час. Ісус хоче скористатися тобою, щоб люди пізнали Мене і полюбили. Він хотів би встановити у світі побожність до Мого Непорочного Серця».
Тут необхідно повернутися до другого об’явлення ангела, оскільки його слова надають сенсу всім Фатімським об’явленням, коли він каже: «Постійно жертвуйте молитви й умертвіння Всевишньому». А на запитання дітей: «Як ми маємо умертвляти себе?» — відповідає: «З усього, що тільки можете, зробіть пожертву як відшкодування за гріхи, якими Його ображають, і щоб випросити навернення грішників. Так ви принесете мир своїй Батьківщині. Я — ангел-хранитель Португалії. Насамперед прийміть і смиренно зносьте страждання, які вам пошле Бог».
Серце на троні
У цих об’явленнях Ангела Миру в Фатімі ми бачимо немовби продовження попередніх об’явлень Пресвятого Серця Ісуса святій Маргариті Марії Алякок, яка писала:
«Господь сказав мені: “Моє Божественне серце палає такою великою любов’ю до людей, а зокрема, до тебе, що вже не може утримати в собі полум’я цієї палкої любові. Має розлити її за твоїм посередництвом і показати людям, щоб збагатити їх дорогоцінними скарбами, які Я тобі відкриваю, і які містять освячувальну й спасенну благодаті, необхідні, щоб витягнути їх із безодні загибелі».
У наступному об’явленні вона побачила Серце Ісуса «наче на троні, повністю з полум’я вогню, що сяяло сильніше, ніж сонце, з раною й оточене терновим вінцем з хрестом угорі». Спаситель сказав, щоб об’являє своє Серце разом із усіма скарбами Божої любові, повне благодатей, милосердя і спасіння для того, щоб люди більше Його любили. Тут проявилася незбагнена любов Господа Ісуса до людей.
У третьому об’явленні Ісус скаржився на невдячність, холодність і неповагу людей та вимагав відшкодування. Він описав ці практики: «Насамперед, приступатимеш до Святого Причастя так часто, як тільки дозволить тобі послух, (…) зокрема, прийматимеш Мене кожної першої п’ятниці місяця».
У наступному об’явленні Маргарита, стоячи навколішки перед Пресвятим Таїнством, побачила Христа, який показав їй своє Серце і сказав:
«Ось Серце, яке так сильно полюбило людей, що нічого не шкодувало, аж до виснаження, щоб засвідчити їм свою любов. А взамін отримує від більшості людей лише невдячність через їхню неповагу та святотатства, через їхню холодність і зневагу, з якими ставляться до Мене у цьому таїнстві Любові».
Як це схоже на «зустріч» с. Лусії з Марією та Ісусом у монастирі! 10 грудня 1925 р. їй об’явилася Пресвята Діва з Понтеведро, а збоку в сяйві — Дитя. Пресвята Діва поклала Лусії на плече руку і показала оточене тернами серце, яке Вона тримала в другій руці. Дитятко сказало:
«Співчувай разом із Серцем твоєї Пресвятої Матері, оточеним терновими колючками, якими невдячні люди Її постійно ранять через богохульства та невдячність, і нема нікого, хто б через акт відшкодування ці колючки витягнув».
Потім заговорила Пресвята Діва:
«Дочко моя, поглянь, Моє Серце оточене колючками, якими невдячні люди через богохульства та невдячність постійно його ранять. Хоча б ти старайся приносити Мені радість і сповісти від Мого імені, що прийду в час смерті з благодатями, потрібними для спасіння до всіх, хто протягом п’яти місяців у перші суботи приступатиме до сповіді, прийме Причастя, помолиться Розарій і протягом 15 хвилин роздумів над розарієвими таємницями супроводжуватиме Мене в намірі відшкодування гріхів».
Переклад CREDO за: о. Здіслав Свінярський SSCC, Niedziela