Основи грамотності у воєнний час. Як не стати коригувальником вогню для ворога

Школа цифрової безпеки для правозахисників, громадських активістів, представників громадських організацій та ЗМІ в Україні DSS 380 Kyiv розповідає про те, як нині не наробити шкоди своїй державі, ба навіть собі самому і близьким.

ФБ-сторінка Школи, Digital Security School 380, розповідає про систему OSINT. Як українцям — вочевидь стривоженим обстрілами — не стати мимохіть коригувальниками ворожого вогню?

OSINT, або Open-source Intelligence, це технологія збору і використання військової, політичної, економічної та іншої інформації з відкритих джерел.

Те, що пишуть і журналісти, і блогери, і пересічні користувачі зі смартфонами в руках, у мережі збирають спеціальні автоматизовані системи. Зібране систематизують і аналізують.

Що саме шукають автоматичні системи?

-Прив’язка будь-яких об’єктів до місцевості;
-успішність повітряних чи артилерійських ударів;
-результати ударів та стан інфраструктури;
-емоційні вислови людей;
-люди, яких можна ідентифікувати.

Щоб не допомагати ворогу — всім, хто створює контент (а це зараз кожен, хто має вихід в інтернет!), варто дотримуватися таких правил.

У соцмережах, публічних виступах та коментарях для ЗМІ не повідомляйте про:

-наявність чи відсутність протиповітряної оборони на певній ділянці фронту;
-номери шкіл, лікарень, дитячих садків, супермаркетів або інших об’єктів;
-точні цілі та об’єкти ураження.

Не розміщуйте фото або відео місцевості, де був обстріл або впав снаряд, фото з ракетами, що летять неподалік вас.

Також не оприлюднюйте відео з розпізнавальними знаками: таблички з назвами вулиць, номерами будинків, великі магазини та супермаркети, станції метро, заводи і підприємства, як і кадри роботи української протиповітряної оборони.

Якщо ви стали випадковим очевидцем і хочете повідомити про подію, то дайте назву населеного пункту, де стався авіаудар. Не прикріплюйте фото або відео.