Освітньо-дослідницький центр Почуй Левицький, який надає базові технічні знання, звертає увагу інтернет-користувачів на пастки, в які можна втрапити в соцмережах.
Зокрема, сама по собі назва акаунта в соцмережах не є ознакою легітимності. Тобто назва не означає, що цей ресурс насправді заслуговує на довіру, є перевіреною публічною особою або державним акаунтом у соцмережах. Приклад такої підробки показано на порівнянні фб-сторінки Служби безпеки України та її підробки.
Для мінімальної перевірки, чи якоюсь конкретною сторінкою можна безпечно користуватися (брати з неї інформацію, поширювати, виконувати зазначені там розпорядження), варто зробити два кроки:
1.Перевірити, чи ФБ-сторінка, що представляється офіційним органом, має блакитну позначку біля назви.
2.Перевірити, чи посилається державний сайт саме на цю групу.
«Офіційна» державна сторінка має посилатися на сайти з доменом gov.ua, а ті сайти, відповідно, повинні містити посилання саме на цю сторінку в соцмережах. Якщо з сайту ви переходите на соцмережі, які «трошки інакше виглядають», то будьте уважні: з сайту ви бачите справжні сторінки, а знайдене самостійно може виявитися фальшивкою. Якщо маєте сумніви щодо цього — звертайтеся до адміністратора сайту.
Підробні джерела в соцмережах поширюють фальшиві повідомлення, а також слугують для збору важливих даних, прикриваючись «виглядом» українських офіційних сторінок. Наприклад, 26 квітня СБУ повідомляла про фейковий телеграм-бот для збору даних про просування російської ворожої техніки. Його назва відрізнялася від справжнього лише кількома літерами (rus замість russian). Офіційний чат-бот СБУ — t.me/stop_russian_war_bot. Завдяки цьому чат-боту Служба безпеки отримує повідомлення про дислокацію та переміщення ворога.
фінансово.
Щиро дякуємо!
