Архієпископ Фултон Шин ніколи не забував про це, бо вірив, що це суть його священства, кисневий балон, який відновлює подих Святого Духа в самому центрі душної та тісної атмосфери світу.
Читайте також: «Що таке нормальність». Арх. Фултон Шін
Він був відомим широкому загалу своїми практичними духовними порадами, які слугували вказівками мирянам для внутрішнього розвитку. Найчастіше майбутній блаженний радив щоденно молитися перед Пресвятими Дарами. У своїй автобіографії владика зазначає: ця щоденна практика давала йому енергію та гарантувала вдалий день.
Читайте також: Чи можлива толерантність до… доброго стейку?
Після рукоположення на священника архиєпископ вирішив щоденно молитися протягом однієї години перед Пресвятими Дарами. Як пояснив архієпископ у своїй автобіографії «Скарб у глиняних посудинах», ця спало йому на думку ще у семінарії. Він практикував щоденну адорацію до кінця життя. Архиєпископ зізнався: це не було легко та вимагало самозречення. «Свята година. Чи це так важко? Іноді здається, що важко. Траплялося, що треба було відмовитись від якоїсь приємної зустрічі або прокинутись на годину раніше, однак насправді це не був тягар, а радість», — писав він.
Він зізнавався, що іноді навіть траплялося йому заснути на молитві. Однак він вірив, що саме ця година перед Господом щодня сприяла поглибленню відносин із Христом. Фултон Шин зауважив, що годинна молитва — це шанс уважно прислухатися до Божих слів і віднайти спокій серед проблем буденності. Цей час дозволив йому солідно підготуватися до наступного дня та розпочати його з новими силами. Окрім того, архиєпископ вважав, що година перед Пресвятими Дарами захистила його покликання та не допустила, щоби він вирушив на пошуки «зеленіших пасовиськ»: «Ось так Свята Година, окрім всіх інших добрих духовних плодів, не допустила, щоби я звернув із свого шляху. Коли перебуваєш перед Дарохранительницею, нема часу на пошуки інших пасовиськ. Те, здавалося б, слабеньке, мерехтливе світло має якусь таємничу властивість осяювати. Свята Година стала для мене кисневим балоном, який відновлює подих Святого Духа посеред задухи світу. Навіть коли здавалося, що це позбавлене сенсу та духовної глибини, в мені зростало переконання: зараз я – немов пес біля дверей господаря, завжди готовий на випадок, коли він мене покличе».
Читайте також: «Непрості» святі
Свідчення архиєпископа надихнуло також і протестантських пасторів: «Незвичним був вплив молитви під час Святої Години на некатолицького духовенства. Я виголосив три серії реколекцій для протестантських пасторів (…). Я попросив своїх слухачів про постійну годинну молитву підчас Святої Години про захист від сил зла на світі, бо власне про це просив наш Господь у ніч свого Страждання». І навіть якщо пастори не молилися протягом години перед Дарохранительницею в католицькому храмі, вони прийняли пораду архієпископа та щоденно стільки ж часу слухали Бога та молилися за увесь світ.
Поради архієпископа намагалося втілити в життя багато мирян і вони відчули щедрі духовні дари. Дехто тривав на молитві повну годину, інші – тільки півгодини чи навіть 15 хвилин. Йдеться передусім про присвячення певного часу на молитву кожного дня та дотримання цієї постанови. Що більше часу ми можемо присвятити молитві в тиші, то більше часу ми маємо на розвиток наших відносин з Ісусом. І навіть якщо іноді нам здаватиметься, що нічого не відбувається, плоди можна буде побачити згодом. Ми осягнемо успіхи, про які годі було й мріяти!
фінансово.
Щиро дякуємо!
