Архієпископ Ґрушас у Бердичеві: «Ми ніколи не стоїмо під хрестом самі»

Проповідь архієпископа Ґінтараса Ґрушаса на урочистій Месі в Бердичеві

Ваші Преосвященства!
Мої брати в священстві!
Дорогі брати і сестри в Христі!

Сьогоднішнє Євангеліє ставить перед нами Пресвяту Матір, яка стоїть під хрестом Христа. Ви також знаходитесь під хрестом особливим чином у цьому році, коли ваша Церква проживає Рік Хреста, а ще тому, що ваш народ зазнав страждання війни з багатьма муками та жорстокістю, які приносить ця війна — це смерті, військові злочини та мільйони людей, які були змушені покинути свої домівки.

Я особисто переніс трагедію розлучення сім’ї, коли мої батьки були навмисно розлучені протягом 17 років під час і після Другої світової війни, з них 12 років не знаючи один про одного, чи його друга половинка вижила у війні. Життєва дорога мого батька привела його до таборів для біженців у Німеччині, де він був аж до кінця війни. Там він дізнався про свою долю, що через Залізну завісу не зможе повернутися на Батьківщину. Я, як і багато хто в Литві, теж мав родичів, яких вислали на Сибір. Але Господь був вірний своїм заповідям щодо нас: «Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, — слово Господнє, — задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбутнє» (Єр 29, 11), і Він не тільки зробив так, що мої батьки і моя сестра возз’єдналися, але і благословив їх сином після довгих років розлуки і продовжив щедро благословляти нас ще на багато-багато років. Страждання стояння під Хрестом відомі в сучасному світі; але в найважчі часи ми, християни, покликані бути свідками надії, отримавши обітницю Воскресіння.

Стоячи під хрестом, ми повинні очікувати на виконання обітниць Христа. Як пророк Ілля в сьогоднішньому Першому читанні піднімається на гору, щоби стежити за виконанням обіцянки про кінець посухи, він продовжує молитися і вдивлятися в чисте небо, очікуючи на знак на обрії, де може з’явитися хмара і довгоочікуваний дощ. Так само і ми покликані дивитися на хрест — не лише як на знак страждання, яке є таким очевидним навколо нас сьогодні, але як на обітницю воскресіння, обіцяного нам під час Хрещення нового життя: життя з Воскреслим Господом. Через наше власне Хрещення ми помазані брати участь у пророчому служінні Христа, бути у світі видимим знаком торжества хреста — не тільки у ранок Воскресіння, але й разом з Марією, Божою Матір’ю, яка вірно стояла біля свого Сина, що страждав і вмирав, і ніколи не втрачала віри у божественний план Бога-Отця, а тому ніколи не втрачаючи надії на остаточну перемогу свого Сина. Саме тут ми можемо почути найважче запитання: «Чи ти любиш Мене тепер, хоч бачиш Мене поламаним і вмираючим?» Чи ми бачимо Христа в наших братах і сестрах, коли вони терплять страждання війни, і продовжуємо вірити в те, що «тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро» (Рим 8, 28).

Важливо пам’ятати, що ми ніколи не стоїмо під хрестом самі. Це є особливе і дуже привілейоване місце, де ми зустрічаємо нашу Матір. Саме тут Ісус довіряє нас своїй Матері; в дуже особливий спосіб Вона стає нашою Матір’ю. Це на хресті Ісус проживає своє синівством з Отцем і ще глибше занурює нас у ці особливі стосунки. Молитва «Отче наш, … нехай буде воля Твоя» досягає своєї кульмінації саме тут, коли Ісус каже: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого». Саме тут ми покликані прийняти Марію як нашу Матір і довірити своє життя під Її захист.

Ми запрошені бути з Нею, коли Вона продовжує страждати муками свого Сина на хресті заради спасіння світу. Ми робимо це на кожній Святій Месі, а також у наших молитвах та щоденних жертвах. Ми робимо це, коли благаємо про Боже Милосердя словами, даними святою Фаустиною: «Заради Його тяжких страждань — будь милосердний до нас і до цілого світу». Марія продовжує свою материнську місію сьогодні. Як і у Фатімі, так і в різних інших приватних об’явленнях Марія закликає молитися за мир. Про мир у світі і мир Божий у кожному серці. Молитвою і постом можемо перемогти підступи лукавого, що блукає по світу, шукаючи загибелі душ.

Тому сьогодні, коли ми збираємося разом біля ніг нашої Матері, ми довіряємо наше власне життя і всю Україну Бердичівській Мадонні, Цариці Святого Кармелю. З надією на пророків та на виконання Божих обітниць, ми благаємо про Боже милосердя і про мир. Про мир в Україні, мир в усьому світі, мир у серці кожної людини, яка навернулася, і в серцях тих, де панують любов і милосердя Бога. Разом із нашою Матір’ю ми продовжуємо довіряти обітницям Її Сина. Ісусе, довіряємо Тобі!

Читайте також:

Сьогодні наша молитва у Бердичеві — це молитва єднання з усіма, хто перебуває в бомбосховищах

Відпуст у Бердичеві. Ми просто зобов’язані піднести руки в молитві, щоб кожен відчув себе захисником держави

Дивіться також: 

Урочистість у Бердичеві. Пряме включення