Урочистість Божої Матері Святого Скапулярію розпочалася сьогодні, 16 липня, у Всеукраїнському санктуарії в Бердичеві.
Щороку до ікони Бердичівської Богородиці прибувають десятки тисяч паломників. Проте цьогоріч через війну, яку Росія веде проти України, вбиваючи тисячі людей та обстрілюючи міста, урочистість відбувається у значно вужчому колі.
Літургію, яка зазвичай правилася на площі, перенесли до нижнього храму санктуарію, що служить, крім того, бомбосховищем. А паломництва, в яких йшли сотні людей стали значно менш численними. Проте вірні, що все ж узяли участь у них, несли до Богородиці наміри всіх, хто про це просив.
Подільське паломництво, яке вже понад 30 років йде з Хмельницького до Бердичева, цього року перетворилося на капуцинське паломництво, адже в ньому йшли здебільшого брати-капуцини та кілька мирян.
Разом із францисканським паломництвом Шепетівка-Полонне-Бердичів попри все традиційно прийшов ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії Станіслав Широкорадюк.
Як і щороку, 44 паломництво з конкатедрального собору св. Софії у Житомирі пройшло майже 50 кілометрів лише за один день.
А ректор Вищої духовної семінарії у Ворзелі о. Руслан Михалків частину шляху подолав сам, а до санктуарію прибув із Фастівським паломництвом. «Я переживав це паломництво в дусі Сантьяго-де-Компостела, — розповів отець Руслан кореспондентам CREDO.
Паломників перед храмом зустрічали ординарій Київсько-Житомирської дієцезії єпископ Віталій Кривицький та хранитель санктуарію отець Віталій Козак OCD. Проте не всі групи змогли урочистою ходою пройти до ікони, адже залунала повітряна тривога та всі присутні зійшли в укриття — нижній храм санктуарію.
Раніше щороку до Бердичева приїжджали велопаломники з Харкова, але як сказав єпископ Віталій Кривицький «зараз там дороги трохи побиті». Проте владика привітав паломників, які прибули з Дніпра й Одеси: «Ви приїхали, як представники тих міст, які сьогодні перебувають на передовій і їх найчастіше відвідують ворожі ракети. І тому разом із вами будемо молитися за Схід та Південь України, щоби Добрий Господь був нашим захистом, щоби був щитом для кожного з нас», — сказав єпископ Віталій.
На чолі з єпископом Миколою Лучком, прибули семінаристи і диякон, проїхавши 10 годин із самої Мукачівської дієцезії. «Ціла наша Закарпатська семінарія поміщається в один мікроавтобус», — пожартував єпископ Микола. Також владика додав, що вони покладаються на Боже Провидіння і не бояться. «Я всім перед виїздом сказав, щоби посповідалися. Ми готові. Ми не боїмося. Ми довіряємо Божому Провидінню. І така Добра новина християнська — це те, що ми маємо бути готовими кожної миті зустріти Воскреслого Господа в Його повній славі. І так ми сюди приїхали з цією довірою. З цим миром ми далі продовжуємо молитися. Всіх вас запрошую молитися про мир тут, на землі. Але Воскреслий Христос нам сказав: “Мир мій даю вам такий, який світ дати не може”. Нехай наша присутність тут буде таким миром для цілої нашої країни», — сказав владика Микола.
«Царице України, випроси нам мир» — таке гасло цьогорічної урочистості та основна молитва в серцях паломників і вірних, які єднаються духовно з Бердичевом через католицькі медіа. Наша молитва в цьому місці — це молитва єднання з усіма, хто перебуває в бомбосховищах, зазначає єпископ Віталій Кривицький.
«Сьогодні, коли говориться про особливий рік, хочу згадати про той рік, коли ми збиралися на площі перед храмом, коли зустрілися з цим лихом пандемії. Сьогодні — інше лихо, інший ворожий вірус, який приходить разом із ворожими ракетами і загарбниками. Ми загартовуємося, щоби весь час протистояти цьому.
Наша молитва на цьому місці, у нижньому храмі санктуарію, це молитва єднання з усіма, хто тепер перебуває у бомбосховищах. Це молитва єднання і солідарності», — сказав владика, закликаючи особливо пам’ятати про тих, хто зараз сидить у погрібах і підвалах, щоби Господь завітав також до їхніх сердець.
Хранитель санктуарію отець Віталій Козак сказав, що цьогорічне паломництво і святкування дуже відрізняється від усіх паломництв, які були в минулому. «Кожного року нас було десятки тисяч з усіх сторін нашої Неньки-України. Ми збиралися на площі Святого Йоана Павла ІІ, вітали ікону Матері Божої і раділи, що дійшли до місця призначення. Зараз ми переживаємо важкий час війни. Війна вплинула на всі сфери нашого життя, також і на святкування урочистості Матері Божої Бердичівської. Сьогодні — ми не на площі, навіть не у верхньому храмі, де знаходиться ікона Матері Божої. Ми зібралися в нижньому храмі в місці, яке для громадян нашого міста є бомбосховищем. Саме тут люди нашого міста відчувають безпеку і мають надію, що Богородиця їх захистить і збереже їхні життя. Сьогодні, звертаючись до Цариці України, хочемо просити про мир у нашій Батьківщині, про закінчення війни, а також про мир у наших серцях, щоб ми були людьми, які несуть мир — той мир, який дає нам Христос».
Отець Віталій звернувся також до вірних, які моляться через онлайн-трансляцію:
«Хочу привітати паломників, які беруть участь в урочистості за допомогою католицьких медіа. Для багатьох із вас паломництво в Бердичів до Матері Божої — це центральний момент усього року. Ви берете відпустки, вихідні за свій рахунок, щоби сьогодні бути тут. На жаль, безжалісна війна внесла корективи і ви сьогодні у своїх домівках. Ми молимося за кожного і кожну з вас. Віддаємо Богородиці всі ваші подяки і прохання. Все те, чим ви живете і про що думаєте. Все те, що у ваших серцях і все те, що ви сьогодні хочете віддати Богородиці».
Особливий гість цьогорічних урочистостей — голова Ради Конференції Єпископів Європи архієпископ Ґінтарас Ґрушас, який очолюватиме урочисту Месу у неділю, сьогодні привітався з прочанами. Він запевнив у молитві і підтримці всіх єпископів Європи:
«Вже від лютого ми пам’ятали про вас у наших молитвах і виражали солідарність з народом України. Ми продовжуємо молитися на рівні єпископатів кожної країни за мир в Україні. Ми просимо, щоби Господь дав мир, щоби сім’ї, розділені війною, знову поєдналися. З радістю хочу сказати, що конференції єпископів долучилися до того, щоби прийняти людей, які мусили залишити Україну. Карітаси продовжують надсилати допомогу. Хочу запевнити вас у нашій солідарності. Нехай Божа Матір заступається за нас і випрошує мир! Нехай Господь вас благословить!»
Вігілійну Святу Месу очолив Львівський митрополит РКЦ архієпископ Мечислав Мокшицький, який саме цього дня святкував 15-річчя єпископської номінації.
Разом із ним співслужили єпископи Віталій Кривицький, Станіслав Широкорадюк, Віталій Скомаровський, Микола Лучок, Ян Собіло, Радослав Змітрович, Олександр Язловецький.
Вищий настоятель кармелітів отець Петро Яцковський, провінціал Краківської провінції Босих Кармелітів, приїхав в Україну відразу з Африки, щоби взяти участь в урочистості.
Під час проповіді архієпископ Мечислав Мокшицький говорив про те, що Богородиця втішає серця своїх дітей під час страждань і війни:
«У дуже складний для Батьківщини час ми прибуваємо до Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві. Прибуваємо сюди в громаді дітей, молоді та дорослих, бо веде нас смуток з приводу жорстокої війни, який потребує потіхи. Хочемо зрозуміти, на чому полягає справжня християнська втіха, яку приносить нам Покровителька цього санктуарію. Ми прагнемо миру і поєднання. Приходимо сюди, несучи в собі смуток, який супроводжує наше людське життя. Хто з нас ніколи не відчував смутку? Хто не страждав від кривди, приниження, несправедливості?.. Журба і сум — це елементи людського життя, яких неможливо уникнути. Існує людський смуток, який неможливо втішити. Прикладом є Яків, який був переконаний, що його син загинув. В Книзі Буття читаємо: “Тоді Яків розірвав на собі одежу, накинув на бедра волосяницю та й сумував за своїм сином довго. Посходилися всі його сини та всі його дочки розважати його, але він був невтішний, тільки говорив: “Зійду бо, сумуючи, до свого сина, до Шеолу.” І плакав за ним його батько.” У масштабі народу у Писанні бачимо сум Єрусалиму, смуток люду, який був вигнаний зі своєї землі: “Плаче ночами гірко, і сльози його на щоках у нього. З усіх, які його любили, нема нікого, хто б його розважив. Усі його друзі зрадили його, стали для нього ворогами. Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх”.
І ми з таким самим сумом стаємо сьогодні в цьому санктуарії. Несемо його до Матері, Яка все розуміє і вміє своїм серцем пригорнути кожну душу. Вона вміє витерти кожну сльозу і подати руку, показуючи, що є з нами в кожній біді. Стаємо тут і приносимо біль кожної дружини, батька, матері, чоловіка і дітей. І так, як біблійний Яків, ми плачемо над нещастям смерті. Ми стаємо перед Марією, як народ, який як Єрусалим плаче над злочином Каїна, що приносить горе і плач, який тепер чути в кожному куточку нашої країни. У цьому тяжкому часі приходимо до Матері, бо віримо, що Марія вислуховує нас. Прибігаємо під Її захист за себе, за інших, шукаючи потіхи. Віримо, що Вона приблизить нам Бога і Його милосердя», — сказав архієпископ.
Матір Божого Сина закликає, як зброю, взяти до рук молитву і піст, наголосив архієпископ Мечислав Мокшицький.
Саме сьогодні владика святкує 15-річчя єпископської номінації. Тому під час Літургії його вітали вірні. Також Делегат Босих кармелітів в Україні о. Юзеф Кухарчик OCD подякував архієпископу Мечиславу Мокшицькому за всі роки служіння і молитви за Церкву в Україні.
Уже традиційно під час урочистості у Бердичеві вірні навколішках поновлюють присвячення Богородиці. І сьогодні наприкінці Меси єпископ Віталій Кривицький від імені всього єпископату прочитав акт присвячення України Непорочному Серцю Марії.
А після завершення Літургії, коли вже не було повітряної тривоги, ікону Бердичівської Богородиці винесли на балкон і всі вийшли із храму-укриття на подвір’я санктуарію, де тривала молитва поклоніння і прослави.
Завтра, 17 липня, урочиста Меса за участю єпископату України та головування архієпископа Ґінтараса Ґрушаса розпочнеться об 11:00 год.
Дивіться онлайн-трансляцію урочистості на CREDO.
фінансово.
Щиро дякуємо!
