Роздуми

«Тільки в одному ти перевершуєш мене», — сказав сатана авві Макарію

04 Серпня 2022, 11:32 2091

Одному монахові явився сатана у вигляді Ісуса Христа. Тоді пустельник заплющив очі і сказав, що не хоче бачити Господа тут, лише в майбутньому житті.

Тоді видіння зникло.

 

Справжнє смирення

Якось авва Макарій ішов з болота до келії, несучи листя, й зустрів на дорозі диявола, який тримав серп. Диявол замахнувся на монаха серпом, але не зміг ударити його. «Ти завдаєш мені великої шкоди, Макарію, бо не можу тебе здолати! Адже все, що ти робиш, я теж роблю. Ти постиш — а я ніколи не їм; ти чуваєш вночі — а я взагалі не сплю. Є тільки одна річ, в якій ти перевершуєш мене», — сказав диявол. «Яка?» — запитав авва Макарій. «Твоє смирення. Через нього я не можу тебе подолати», — відповів диявол.

Ця апофегма може викликати страх і здивування водночас, бо ми гадаємо, що монах, який ревно практикує аскетизм і провадить святе життя, має розмовляти в пустелі, принаймні, з ангелами, якщо не з самим Ісусом Христом. Апофегми дуже часто показують нам, що в пустелі віч-на-віч легше зустрітися з дияволом. У тому сенсі, що він являється і спокушає людину або щось говорить, натомість Бог залишається прихованим.

Це великий парадокс пустелі. В іншому тексті розповідається, що одному монахові диявол явився у вигляді Ісуса Христа. Тоді пустельник заплющив очі і сказав, що не хоче бачити Господа тут, лише в майбутньому житті. Тоді видіння зникло.

 

Читайте також: Чи не стали ви часом на стежку «Спасіння: зроби сам»?

 

 

Диявол схожий на нас?

Як і в багатьох інших тестах ми бачимо сцену з буденного життя єгипетських монахів. Текст розповідає, що Макарій повертався з болота, несучи листя. Монахи вимочували його у воді, виривали з нього волокна й плели мотузки, кошики, циновки, які потім продавали. Отже, старець повертався, як ми сказали б сьогодні, з «шопінгу», придбавши матеріали для роботи, щоб мати з чого жити. Це була діяльність, якою він регулярно час від часу займався для свого утримання.

Диявол тримав у руці серп, яким хотів ударити монаха, пожати, як збіжжя, — можливо, це натяк на Одкровення св. Йоана, де ангел опускає серп на землю, щоб пожати людей; і як ті, стяті серпом ангела, належать Богові, так статна хоче стяти св. Макарія для себе. Однак, він визнає, що його знаряддя не бере старця.

Диявол також каже, що це дуже дивно, адже монах робить те ж саме, що і демон. Ці слова можуть нас шокувати, але тут ідеться про вказівку, що є певний, диявольський,  вид аскетичних практик, бо він веде не до Бога, а до зосередження на собі.

Диявол називає тут піст і чування, які мовою пустелі означають не так відмову від їжі та сну, як милосердя. Я пощу, тобто відмовляю собі в чомусь, щоб приборкати своє тіло й показати, що не воно найважливіше, а також, щоб заощадити на допомогу потребуючим. Я чуваю, тобто відмовляю собі у сні вночі — молюся. Піст — це звернення до людини, чування — до Бога.

Диявол каже: «В принципі, ми робимо одне й те саме». Але є різниця в мотивації. Демон не їсть, бо не потребує їжі, а Макарій потребує, але відмовляється від неї, щоб свідчити про милосердя. Демон взагалі не спить, але тому, що не потребує сну, а Макарій потребує, але відмовляє собі, бо хоче цей час присвятити перебуванню з Богом, щоб ушанувати Його. Тому аскетизм може бути диявольським, на практиці дуже схожим на небесний, — і небесний. Принципова різниця — в меті, задля якої людина це робить.

Звернімо увагу на те, що дияволу ця практика дається без зусиль; за своєю природою йому не потрібно ні їсти, ні спати. Для Макарія і тих, хто його наслідує, — це завжди зусилля, оскільки вони роблять це всупереч своїм потребам, або, правильніше кажучи, вибирають вищі потреби, які важче заспокоїти: любов до ближніх і любов до Бога.

 

Читайте також: Аскеза буває справжня і вдавана. Як не помилитися?

 

 

Різниця в смиренні

Вінчає усе це твердження, що попри цю видиму схожість між Макарієм і демоном є одна принципова різниця — смирення.

Пам’ятаймо, що апофегма каже тут не про низьку самооцінку чи самоприниження, а про визнання правди про Бога, про світ і про себе. А диявол, як каже св. апостол Йоан (див. Йн 8,44), — це батько брехні, тобто смирення йому абсолютно чуже.

Макарій може практикувати справжній аскетизм, звернутися до Бога і до іншої людини, бо ходить в правді. Диявол же не здатний на це, бо живе в брехні.

Тому запитаймо себе, з якою метою ми робимо побожні вправи: чи дбаємо про Божу славу і користь іншої людини, а також, чи ми смиренні, тобто чи шукаємо правди про Бога, про світ і про себе; чи маємо бажання дійти до цієї правди. Якщо ми виконуємо ці умови, то удар серпом диявола нам у жодному разі не загрожує.

 

Уривок із книжки о. Шимона Гіжицького OSB, «Зрозуміти отців пустелі. Введення до читання апофегм».

Переклад CREDO за: Шимон Ґіжицький OSB Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: