Щоки горять. Серце вистрибує з грудей. Тіло вкривається потом. Душу огортає бажання втекти і сховатися. Знайомі відчуття?
Кожному з нас відоме почуття приниження й ніяковості; його фізичний вплив на нас безсумнівний. Але його духовний вплив видається менш очевидним.
Ніхто не любить бути приниженим. Це одна з найстрашніших людських емоцій. Але ці жахливі моменти можуть допомогти вам духовно зростати і ставати кращою людиною. Що доброго може в них бути для нас? Все залежить від того, як ми ставимося до цього досвіду. Якщо ми оберемо правильний підхід, почуття приниження та ніяковості може стати для нас шансом для зростання у смиренні.
Ми знаємо, що смирення — необхідна умова святості. Гординя — один із семи смертних гріхів, а смирення — «основа всіх наших чеснот», як писав святий Августин. Неприємний момент може вести або до смирення, що приносить духовну користь, або ж до приниження, що завдає шкоди. Ось три кроки, які потрібно виконати, щоб перетворити цей момент у шанс для свого духовного розвитку.
1.Прийміть свої людські недоліки
Хоч як дивно, та одна з причин, яка призводить до гострого почуття приниження, — це гординя. Якщо ми діємо з переконанням, що можемо робити все ідеально, нам набагато важче витримати незручний момент «спотикання». Ось чому перший крок до зростання у смиренні — це визнати і прийняти, що ми не все робимо досконало.
Помилки неминучі, але вони можуть мати корисну духовну мету. Це маленькі нагадування про нашу людську недосконалість. Неприємні випадки рятують нас від пастки думок про те, що ми цілком самодостатні та здатні впоратися з будь-чим без Божої допомоги.
2.Зверніться до Бога по допомогу
Наші помилки демонструють нам нашу недосконалість. Ми можемо бути роздратованими і розгубленими через них, і в цьому разі не помітимо жодного духовного прогресу… або ж ми можемо побачити свої помилки і подумати: «Так, я недосконалий, але Бог — досконалий. Ця помилка — нагадування про те, що я мушу покладатися на Бога і Його милосердя замість того, щоб увесь час покладатися на власні сили».
Ось чому цей крок — справжній ключ до всього іншого. Якщо ми зможемо скористатися своїми помилками як можливістю для зближення з Богом і довіри до Його милосердя, ці маленькі людські невдачі перетворяться на духовні перемоги.
3.Дякуйте Богові за шанси зростати у смиренні
Ми знаємо, що моменти приниження і збентеження неминучі. Важлива наша реакція: чи поставимося ми до них із гординею, чи з прийняттям. Отже, ось останній крок для того, щоб подолати гординю і смиренно прийняти цей момент: дякуйте Богові за цю маленьку можливість довіритися Його силі та милосердю.
Звісно, зробити це непросто. Можливо, вам знадобиться багато часу і сили волі, щоб знайти хороше у незручній ситуації. Але пам’ятайте, що писав святий Франциск Сальський: «Задоволення виправленнями і докорами показує, що людина любить чесноти, суперечні вадам, за які їй докоряють. Отже, це чудовий знак зростання в досконалості».
Ми можемо сприймати ці слова як святе заохочення зростати у смиренні через проживання принизливих моментів. Що частіше ми будемо практикувати прийняття своїх помилок, то легше нам буде отримувати від них користь. Ця практика допомагає нам розвивати силу смирення.
«Найпотужніша зброя для підкорення диявола — це смирення», — сказав якось святий Вікентій де Поль. Давайте ж зміцнювати цю духовну зброю кожної неприємної миті, яка на нас очікує.
Переклад CREDO за: Тереза Чівантос Барбер, Aleteia