Можна скласти іспити з Біблії, але не знати її

Проповіді на Тиждень виховання-2022 «Охрещені та щасливі»

3 вересня 2022

Євангеліє: Лк 6, 1-5

Без жодного сумніву можна ствердити, що в сьогоднішньому уривку Євангелія Ісус Христос виховує фарисеїв та своїх учнів на підставі Святого Писання, а точніше — на фундаменті Старого Завіту. Адже, відповідаючи фарисеям на запитання: «Чому робите те, чого не дозволено в суботу?», Ісус за своїм звичаєм посилається на Старий Завіт. Він так само робив і раніше. Ісус цитує Старий Завіт, вирішуючи суперечки з такими опонентами, як фарисеї, саддукеї — і сатана. Ісус спитав фарисеїв: «Хіба ви не читали про те, що зробив Давид?» І вони, звісно, ніколи не помічали справжнього сенсу того, що читали.

З цього випливає, що справжня мудрість у вихованні походить безпосередньо від вивчення Божого Слова. Не раз я запитую себе, що було б зі мною, якби в моєму житті не було Божого Слова? — Велике розчарування в собі, людях та сенсі життя на землі. Це сталося з мільйонами людей, які не поставили своє життя під вплив Слова Божого.

Можна зробити висновок, що справжнє щастя у вихованні кожного охрещеного полягає передусім в істинному пізнанні Божого Слова. Без Божого Слова християнин ніколи не буде по-справжньому щасливий. Адже в Святому Писанні ми можемо прочитати Божу волю щодо нас, зрозуміти своє покликання і роль у житті. Читаючи Слово Боже, ми навчимося виховувати розумних дітей, а також самі черпатимемо з Божої Мудрості, бо воістину «щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла і понад золото такий прибуток» (Прип 3, 13-14).

Не варто забувати і про певні небезпеки. Хоча злий дух у пустелі та фарисеї добре знають біблійні цитати, проте вони не знають Духа Божого, який робить ті слова святими. Можна ретельно читати Святе Писання, можна досконало знати Біблію, вільно цитувати її і скласти будь-який іспит із неї, а все ж таки не пізнати її істинного сенсу. Виявляється, що навіть уривки з Біблії можна використовувати проти іншої людини і навіть проти Христа; але якщо спробувати зрозуміти їх у Божому Дусі — вони відразу стають словами надії.

Чому ж фарисеї не пізнали сенсу Старого Завіту, і чому ми теж часто не пізнаємо Біблії?

Вони не підходили до неї об’єктивно. Вони вивчили Писання не для того, щоб дізнатися волю Божу, а щоби знайти в ньому цитату, яка підкріплює їхню власну думку та ідеї. Занадто часто люди додають до Біблії своє богослов’я, замість того щоб знаходити його в Біблії. Читаючи її, ми не повинні говорити: «Слухай, Господи, слуга твій говорить», а навпаки: «Говори, Господи, бо слуга Твій слухає».

Кожного дня Господь виховує нас через своє Слово, дозволяючи нам зривати колоски цього Слова, щоб, наситившись ними, ми могли зростати у вірі.