Культура

Що сталося з другою половиною Колізею?

06 Вересня 2022, 16:48 1268

Будівництво амфітеатру Флавіїв (така офіційна назва Колізею, названого на честь династії Флавіїв) почалося у 70 році за правління імператора Веспасіана. 

Римська армія, якою він командував як генерал, щойно розграбувала Єрусалим, і золото, яке вона привезла звідти, було використане для будівництва нового амфітеатру.

Деякі історики стверджують, що більшість рабів, примушених працювати при цьому будівництві, були полоненими євреями, яких Веспасіан поневолив перед тим, як покинути Юдею та залишити свого сина Тита керувати облогою міста. Але близько двох тисяч років тому амфітеатр був майже удвічі більшим, ніж його руїни сьогодні: овальний стадіон мав довжину 524 м, велика вісь — 187 м, а мала вісь — 155 м. Висота зовнішніх стін становила приблизно 48 м. Фасад складався з трьох ярусів, кожен із яких мав 80 арок, а також мансардного поверху.

Історія Колізею (лат. Colosseum, Colosaeus), прозваного так, як вважають, за статуєю Нерона колосальних розмірів, що її імператор Адріан поставив неподалік, — довга і складна.

По-перше, Колізей використовувався як цирк, тобто місце для видовищних розваг, протягом 500 років: свідчення про останні ігри, які в ньому проводилися, сягають VI століття, майже через два століття після 476 року — офіційної дати падіння Римської імперії.

У Колізеї відбувалися гладіаторські бої, цькування диких звірів, публічні страти, відтворення легендарних битв і навіть вистави за мотивами класичної міфології. А після того, як амфітеатр перестали використовувати за початковим призначенням, він служив як притулок, фабрика, штаб-квартира релігійного ордену, фортеця і, нарешті, як каменоломня: як це було з незліченними монастирями по всій Європі, з його руїн часто витягали матеріал для спорудження інших будівель.

Історичні дані свідчать, що папа Пій VIII (чий понтифікат тривав лише рік, із 1829 по 1830) почав консервацію руїн Колізею, перетворивши його на християнську святиню, щоби вшанувати мучеників за віру, які загинули там у перші роки християнства. 

Наприкінці VI століття у Колізей вже була вбудована невелика каплиця, але це скромне вшанування ранньохристиянських мучеників не надавало споруді якогось особливого релігійного характеру.

У той час як арену використовували як кладовище, у ХІІ столітті зони відпочинку та підземні аркади Колізею перетворили на житлові споруди і майстерні, коли багата римська сім’я забрала його та зробила своїм особистим замком. Це тривало доти, доки великий землетрус 1349 року не спричинив обвалу південної сторони амфітеатру, завдяки чому він набув фактично того вигляду, що знайомий нам сьогодні. Крім того, велику кількість матеріалів із руїн Колізею використовували для будівництва інших споруд у різних частинах міста.

Після землетрусу до північної третини Колізею перемістився релігійний орден Архібратства Спасителя при Святому Святих, який залишався там аж до ХІХ століття. Втім, це не завадило римлянам розграбовувати решту будівлі та використовувати її як каменоломню. 

Папи та інші церковні авторитети намагалися використовувати Колізей у різних цілях, щоб допомогти зберегти споруду: від будівництва вовняної фабрики (для забезпечення роботою римських повій) до використання її під арену для корид.

Деякі історики стверджують, що 1749 року папа Бенедикт XIV оголосив Колізей священним місцем, заборонив використовувати його як каменоломню та освятив будівлю, оголосивши, що вона освячена кров’ю мучеників. Однак немає жодних історичних підтверджень цього факту.

Переклад CREDO за: Даніель Еспарса, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Рим
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: